Нові підходи в системі освіти вимагають змін мис­лення педагогічних колективів щодо забезпечення нових підходів до організації педагогічної діяльності дошкільного навчального за­кладу.

У відомому сенсі вся людське життя – великий експеримент. Експеримент людини над світом і собою. Хоча, звичайно, головний експериментатор – саме життя. Саме воно постійно перевіряє кожного з нас на міцність в непередбачуваних обставинах. Руками нам подібних - таких же «випробуваних життям». Але іноді тільки така перевірка дозволяє нам проявитися у власне людських якостях, розкритися в них, іноді сформувати їх у себе заново. І відкрити перед собою світ.

Розвиток інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку – одна з актуальних проблем сучасності. Щоб уникнути розвитку у дітей інтелектуальної пасивності необхідно розвивати у дошкільнят продуктивні форми мислення. Одним з ефективних методів роботи є пошукова діяльність, а саме – експериментування. Чим різноманітніше і інтенсивніше пошукова діяльність, тим більше нової інформації отримує дитина, тим швидше і повноцінніше він розвивається. У даній діяльності найбільш яскраво виражені процеси цілеутворення, процеси виникнення і розвитку нових мотивів особистості, що лежать в основі саморуху, саморозвитку дошкільників, дитина розвивається допитливим, самостійним, з креативним мисленням. Дитяче експериментування досить легко інтегрується в багато видів дитячої діяльності.

Одним з перших вагомий внесок, щодо ознайомлення дітей з предметами «корисного життя» зробив Я,А, Коменський своєю книгою «Ordis Sensualium Pictus» («Навколишній світ у малюнках»), яку можна вважати першою навчальною книгою для дітей дошкільного віку.