Розробка уроку хімії для 8-го класу

Тема: Фізичні та хімічні властивості кислот

Мета: Формувати пізнавальну компетентність учнів, уявлення про фізичні та хімічні властивості кислот, про особливості та умови взаємодії кислот із металами , основами; формувати вміння складати рівняння реакцій заміщення та обміну; дати уявлення про ряд активності металів.

Обладнання: таблиця розчинності, ряд активності металів, картки для роботи учнів, електронні засоби навчання , магнітні моделі;

Реактиви: штатив з пробірками; метали: цинк, мідь, магній;

розчини: хлоридної кислоти, індикатор фенолфталеїну, натрій гідроксиду.

Базові поняття та терміни: індикатори, кислоти, солі, оксиди, основи, реакція нейтралізації, реакція обміну, реакція заміщення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.    Організаційний етап.

                                                                                                                    Слайд 2

                                                                                                                             Епіграф уроку:
                                                                                                             Нас, кислот, запам'ятай:
                                                                                                           „Н” спочатку, так і знай!
                                                                                                            І як впізнаєш, що це ми,
                                                                                                                  Руки й одяг бережи!

ІІ.  Актуалізація опорних знань.

         «Заморочки з діжки»       Слайд 3

Учні відповідають на питання з мішка. Закінчіть речення:

1.          Кислотами називаються складні речовини, які …

2.          Кислоти класифікують за…

3.          За вмістом атомів Оксигену кислоти поділяють на …

4.          За числом атомів Гідрогену(основністю) кислоти поділяють на…

5.          Валентність кислотного залишку ортофорфатної кислоти …

6.     За наявністю Оксигену хлоридна кислота належить до …

7.     Кислотний залишок нітратної  кислоти….. його валентність …

8.     Солі сульфатної  кислоти мають назву …

9.     Карбонатна кислота належить до сильних чи слабких кислот…

 Кросворд     Слайд 4

1) Назва кислоти, яку ми п’ємо. ( Карбонатна)

2) Назва кислоти, яка не розчиняється у воді.(Силікатна)

3) Яку кислоту ( тверду за звичайних умов ) додають до напоїв для створення кислого смаку? (Ортофосфатну).

4) Назва кислоти, формула якої H2SO4.(Сульфатна)

5) Яку кислоту містить шлунковий сік?  (Хлоридна)

6) Назва кислоти, яка містить кислотний залишок SO3.(Сульфітна)

7) Яка кислота утворюється під час грози, поповнює запаси азоту в грунті? (Нітратна)

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

Судячи з цього всього, ми з вами довели, що кислоти зустрічаються в природі, містяться в живих організмах, ми їх вживаємо в їжу, використовуємо в побуті. Тому дуже важливо знати якомога більше про кислоти і правильно з ними поводитися.

ІV. Вивчення нового матеріалу:

Коли ми вивчали класифікацію кислот, звернули увагу, що більшість відомих кислот — це водні розчини. Без води їх властивості змінюються. Наприклад, безводна сульфатна кислота не взаємодіє із залізом, що дозволяє перевозити її в сталевих цистернах. А розчин цієї кислоти розчинить цистерну дорогою. Безводна хлоридна кислота — це газ гідроген-хлорид. А в разі розчинення у воді — це хлоридна кислота, що входить до складу шлункового соку. І назва класу сполук – кислоти, і позначення смакового відчуття – кислий – слова спільнокореневі. І це не випадково, адже кислоти здебільшого кислі на смак. Вам це відомо з власного досвіду, адже ви вживаєте кефір, йогурт, квашені овочі, лимони, яблука тощо…

                  Техніка безпеки під час роботи з кислотами

Не пробувати на смак!

Кислоту ллють у воду (в жодному разі не навпаки!) невеликими порціями, перемішуючи скляною паличкою.Слайд 5

„Спочатку вода,
Потім кислота.
Інакше - трапиться біда!

                                                                                     Як кислоти будеш наливати

                                                                                     Обережно з ними будь

                                                                                      Як розіллєш ненароком.

                                                                                      То про соду не забудь.  

Слайд  6.                     Хімічні властивості кислот

      Лабораторна робота № 1. Дія кислот на індикатори

Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду.  Акуратно капаємо в перший ряд по дві краплі хлоридної кислоти.  Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну.     На підставі спостережень заповнюємо таблицю.

Висновок.У розчинах кислот метиловий оранжевий набуває червоного забарвлення, лакмус — рожевого. Отже, розчини кислот можна визначити з допомогою індикатора метилоранжу або лакмусу. Слайд 7

 Слайд 8   - чорний                     

 а)  взаємодія кислот з металами

Мотивація: всі добре знають, що срібні або золоті прикраси можна чистити оцтом, при цьому ці метали не руйнуються; а якщо на залізні ключі потрапить кислота, то вони іржавіють.

Досліджуємо взаємодію різних металів з кислотою

Лабораторний дослід2 Взаємодія хлоридної кислоти з металами(роб.зош с.52)       взаємодія Mg, Zn, Cuз кислотою.

Учні записують спостереження.

б)поняття про ряд активності металів. Пояснення вчителя: метали відрізняються один від одного за своєю активністю. Російський вчений Микола Миколайович Бекетов (слайд 9) дослідив цю властивість металів та у 1863р. склав «Ряд активності металів». До речі цей російський вчений тривалий час працював на Україні у Харківському університеті. Пояснюємо, як користуватися рядом активності та чому в ньому знаходиться неметал Гідроген.

Учні роблять висновок та записують його у зошитах.

 Слайд 10

Вчитель записує на дошці рівняння реакцій між Mg, Zn, Cu та кислотою, пояснює механізм реакції

Mg + 2HCl= MgCl2+ H2↑

Zn  + 2 HCl = ZnCl2+ H2↑             Cu + H2SO4 = реакція не відбувається

 Учитель

 в) поняття про реакції заміщення.

На магнітній дошці вчитель створює схему реакції заміщення.

Учні записують наведені рівняння в зошитах та визначення реакції заміщення за підручником  О.Г. Ярошенко Хімія. Підручник для 8 класу заг. осв. навч. закл. К. «Освіта» 2008 §15, с.73.

Реакції заміщення– хімічні реакції між простою і складною речовинами,  під час яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів у складній речовині, утворюючи нову просту і нову складну речовини.

                      А +ВС = АС + В

г) взаємодія кислот з основами

  Вчитель пропонує згадати учням , які речовини забарвлюють фенолфталеїн у малиновий колір та таку ознаку хімічної реакції як зміна забарвлення.

  Потому пропонує, спостерігаючи демонстраційний дослід між двома неназваними речовинами ( це буде взаємодія між кислотою та основою), дати відповіді на такі питання:

-         Чи відбулася хімічна реакція?

-         За якою ознакою ви зрозуміли, що реакція відбулася?

-         Чи залишилась після реакції у пробірці основа?

-         Яка речовина могла так вплинути на зміну кольору розчину?

Учні роблять висновок про те, що відбулась реакція між кислотою та основою.

Вчитель пояснює механізм реакції між кислотою та основою використовуючи магнітні моделі;

записує рівняння реакції на дошці

                                      NaOH+ HCl= NaCl+ H2O;

звертає увагу учнів на правила складення формул солей та необхідність урівнювання хімічної реакції;пояснює, які реакції називаються

д) реакціями обміну та запитує, чому такі реакції ще називають реакціями нейтралізації. Учні самостійно роблять висновок про те, що саме нейтральне забарвлення, тобто  зникнення забарвлення і дало реакціям між кислотами та основами ще одну назву.

За підручником §15, с.75 учні записують в робочі зошити визначення реакції нейтралізації та разом з вчителем записують визначення реакцій обміну (оскільки в підручнику чітко виділеного визначення реакцій обміну не надається).

Реакції обміну  - хімічні реакції, під час яких дві речовини обмінюються своїми складовими частинками, утворюючи дві нові речовини.

                           АВ +СD = АD + CВ

ІУ. Узагальнення та закріплення знань. Слайди 10 - 13

Вчитель оголошує прізвища найбільш активних учнів, виставляє оцінки за роботу на уроці.

У.  Домашнє завдання.

Слайд 14

§8 с.41 (фізичні властивості кислот);

§9  (взаємодія кислот з металами);

§15 с.73-75пункт4 (взаємодія кислот з основами);

* Диференційоване творче завдання: Що називають «царською водкою» та які метали вона розчиняє?

Роб. Зош с.53№ 1,3,5