В умовах ринкової економіки, освіта є капіталом, аналогічним матеіальному. Науковим обгрунтуванням цього положення може служити теорія людського капіталу (уміння, мастерність, загальна та професійна освіта і досвід, набуті людиною), яка оказала значний вплив на вироблення політики заходів держави в лблсті освіти. Викоритсання цієї категорії дозволяє звґязати чисто економічні фактори як продуктивність праці, зростання зарплати з соціальними факторами - трудова мораль, відданість справі, компанії, трудовому колективу, а також суттєво
просунутись і вироблені на мікрорівні стратегії зайнятості та оплати праці.

В цілому при забезпеченні належного фінансування освіти в умовах, що склались в Україні варто дотримуватись натупних принципових підходів:

§         Усім громадянам нашої держави, незалежно від місця їх проживання, їх соціального, майнового і національного стану, мають бути реально забезпечене конституційне право на освіту;

§         В умовах формування ринкових відносин поряд з безплатним мають розвиватись платні послуги. Це перш за все послуги більш високої якості, ті, що держава не в змозі гарантувати усім членам суспільсьва через обмеженість ресурсів. До числа платних освітянських послуг слід віднести і такі як друга вища освіта, освіта "для себе".