Урок 21

Тема: Сім'я і шлюб

Мета: ознайомити учнів з основами сімейного права; залучити їх до роботи з текстом Сімейного кодексу; підвести учнів до розуміння важливості знання та дотримання норм сімейно­го права; виховувати повагу до людей старшого покоління.

Обладнання й матеріали: Конституція України, Сімейний кодекс України, стенд «Моя сім'я», підготовлений учнями; бланк заяви про ре­єстрацію шлюбу.

Базові поняття й терміни: сім'я, шлюб, шлюбний вік, заручини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

►  Перевірка домашнього завдання:

а)     учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: споживач, виконавець, виробник, продавець, порядок захисту прав споживачів, організації та установи у сфері захисту прав споживачів. 

б)    учитель звертає увагу учнів на стенд «Моя сім'я» і наголошуй на тому, що у житті кожної людини сім'я посідає особливе місце. У сім'ї зростає дитина, і з перших років свого життя вона засвоює норми людських стосунків, все, що притаманне її родині. Сімейне життя вимагає набагато більшого, ніж просто відносини з однокласниками, знайомими і друзями. Не можна не погодитися з висловлюванням відомого вченого М. Г. Чернишевського: «Любов до сім'ї з усіх благородних людських почуттів є найбільш поширеною і найміцнішою, і вона значною мірою благотворно впливає на життя кожного із нас.»

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності                                                      

Учитель пропонує учням методом «Мікрофон» вико­нати вправу «Я маю намір у майбутньому...». Учні на власний розсуд завершують назву вправи, надають стислу відповідь:

а)     створити сім'ю, тому що;

б)    залишитися незаміжньою (неодруженим), тому що...

III. Вивчення нового матеріалу

►  Розповідь учителя

План

1.     1.        Що таке сім'я та шлюб.

2.     2.        Порядок укладення шлюбу.

3.     3.        Права та обов'язки подружжя.

1.   Що таке сім'я та шлюб

Сім'я — первинний та основний осередок суспільства, в якому реалізуєте ся дітородна, виховна та інші функції суспільного життя.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільний побутом, мають взаємні права та обов'язки, що визначені у сімейному законодавстві.

Також назвати сім'єю можна подружжя й тоді, коли дружина чи чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляд за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина теж належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усинов­лення (удочеріння), досягнення шлюбного віку. Проте сім'я створюється і особою, яка народила дитину, незалежно від її віку.

Шлюб — це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однієї сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виник­нення у них прав та обов'язків подружжя. Звичайно, законодав­ство захищає майнові інтереси й тих осіб, які живуть без реє­страції шлюбу, але перевага все ж надається зареєстрованим. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чо­ловіка прав і обов'язків подружжя.

2.   Порядок укладення шлюбу

Закон установлює шлюбний вік для жінок — 17 років, а для чолові­ків — 18 років. Іноді бувають ситуації, коли закон допускає укладення шлюбу до настання шлюбного віку. Якщо тобі вже виповнилося 14 ро­ків, суд за твоєю заявою може надати тобі дозвіл на укладення шлюбу. Однак суд братиме до уваги не палке кохання, а те, чи відповідатиме укладення шлюбу твоїм інтересам. Особа, молодша за 14 років, не може одружитися.

У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення (батьки й діти, у тому числі всиновлені). Також у шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і се­стра (повнорідними є брати й сестри, які мають спільних батьків; неповнорідними є брати й сестри, які мають спільну матір або спільного батька). Те саме стосується двоюрідних братів та сестер, рідних тітки, дядька та пле­мінника, племінниці.

За рішенням суду може бути надано право на шлюб між рідною дити­ною всиновлювача та всиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були всиновлені.

Особи, які бажають одружитися, мають подати заяву в державний ор­ган реєстрації актів громадянського стану (РАГС) за місцем проживання однієї з осіб, що вступає в шлюб, або за місцем проживання батьків. Від цього часу ці особи вважаються зарученими.

Зразок заяви про реєстрацію шлюбу

Реєстрація шлюбу призначена на ... 2014 р. о ... год ... хв.

Підпис службової особи, яка прийняла заяву

Шлюб зареєстровано … 2014 р.

актовий запис №... відділу реєстрації

актів громадянського стану …… р-ну

м. Артемівська

1. Прізвище до шлюбу

2. Ім'я

3. По батькові

4. Час народження, вік

5. Місце народження (місто, район, область)

6. Національність

7. Де і ким працює (якщо не працює, то вказати джерело існування)

8. Освіта

9. Сімейний стан

10. Відомості про спільних дітей (ім'я, рік на­родження)

11. Місце постійного проживання (з якого року)

ВІН

ВОНА

Перешкод до укладання шлюбу у нас немає.

Висловлюючи взаємну згоду на укладання шлюбу, просимо зареєструвати його в установленому законом порядку. Після реєстрації шлюбу бажаємо мати прізвище (спільне або свої)….

З умовами та порядком реєстрації шлюбу ознайомлені та взаємно обізнані про стан здоров’я і сімейний стан один одного. Права і обов’язки як майбутнього подружжя і батьків нам роз’яснені.

Ми попереджені про відповідальність за приховування перешкод до вступу в шлюб.

Підпис вступаючих до шлюбу.                  Він.

                                                                          Вона.                                          Дата

Проте заручини не створюють обов'язку вступити в шлюб. Особа, що відмовилась від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затра­ти, які були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.

У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язана по­вернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася — відшко­дувати її вартість.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна одній про стан свого здоров'я.

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу (іноді керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку).

Шлюб реєструється у день подання заяви у разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого.

Щодо місця реєстрації шлюбу, то шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. За заявою нарече­них реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем подання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реє­страції актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці (наприклад, у літаку, на повітряній кулі).

Під час реєстрації шлюбу прізвища наречених можуть бути змінені, а можуть залишитися незмінними. Наречена, наречений також мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно буде починатись. Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

Якщо прізвище на момент реєстрації шлюбу вже є подвійним, то він (вона) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.

3.   Права та обов'язки подружжя

Після укладення шлюбу у подружжя з'являються відносно одне одного певні права та обов'язки, їх регулює Сімейний кодекс України. Їх поділя­ють на особисті (немайнові) і майнові.

До особистих прав подружжя слід віднести:

¨     Право на материнство (дружина має право народити дитину).

¨     Право на батьківство (відмова жінки народити дитину може бути причиною розірвання шлюбу).

¨     Право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності (ма­ють рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок і уподобань).

¨     Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток (мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та від­починку).

¨     Право дружини та чоловіка на зміну прізвища (мають право при реєстрації шлюбу зберегти дошлюбні прізвища, змінити на прізви­ще іншого або приєднати до свого прізвища прізвище другого з по­дружжя).

¨     Право дружини та чоловіка на розподіл обов'язків (мають право роз­поділити обов'язки в сім'ї).

¨     Право дружини та чоловіка на особисту свободу і на припинення відносин (мають право на вибір місця свого проживання, мають пра­во припинити шлюбні відносини).

¨     Право на спільне вирішення питань у житті сім'ї (мають однакові права щодо вирішення сімейний проблем)

Майнові права, що виникають у подружжя щодо одне одного після укладення шлюбу, являють собою права щодо майна, яке наживається у шлюбі: право непрацездатного чоловіка (жінки) на аліменти; права, що виникають у зв'язку з укладеними у подружжі майновими договорами (дарування, позики, купівля-продажу), та ін. При цьому слід розрізняти майно, що належить особисто чоловікові або дружині (одяг, взуття, посуд та ін.), і майно, що належить за правом спільної власності. Подружжя має рівні права володіння, користування спільним майном і розпоряджається ним за спільною згодою.

На подружжі лежить обов'язок турбуватися про сім'ю. Це означає, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сі­мейних відносин між собою та іншими членами родини на почуттях взаєм­ної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утвер­джувати в сім'ї повагу до матері, а дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.

Шлюб створює для подружжя й особливий особистий обов'язок — не вступати в інші шлюбні правовідносини під час дії раніше укладеного шлюбу. Особа вправі перебувати одночасно у багатьох цивільних, трудо­вих, адміністративних й інших правовідносинах, але не можна перебувати в кількох шлюбних правовідносинах.

IV.   Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів

►   Запитання для повторення й обговорення

1.     У чому полягає відмінність між повнорідними і неповнорідними братами та сестрами?

2.     На яких підставах створюється сім'я?

3.     Що таке шлюб і хто має право його укладати?

4.     Які особи вважаються зарученими?

5.     Де реєструються шлюби?

V.    Самостійна робота учнів

►   Робота з документом

Учитель пропонує учням вивчити питання про припинення шлюбу та визнання його недійсним. Учні працюють, розподілившись на дві групи.

¨     група І опрацьовує ст. 38—48 (Недійсність шлюбу);

¨     група II опрацьовує ст. 104—120 (Припинення шлюбу). Після опрацювання і обговорення у групах учні дають відповіді на запитання:

1.     Який шлюб може бути визнаний недійсним?

2.     Унаслідок чого припиняється шлюб?

3.     В яких  випадках  позов про розірвання шлюбу не може  бути пред'явлений?

4.     На які випадки це обмеження не поширюється? Наведіть приклад.

VI. Підсумки уроку

Учні підбивають підсумки уроку, застосовуючи метод «Прес».

VIІ. Домашнє завдання 

1. Учитель пропонує, користуючись Сімейним кодексом України, розглянути і визначити шляхи розв'язання таких ситуацій:

Задача 1. Іван та Наталка мають намір укласти шлюб. Між ними виникала суперечка, в якій узяли участь батьки. Наталка бажає залишити своє дівоче прізвище, Іван наполягає, щоб Наталка після укладення шлюбу взяла його прізвище, а батьки дівчини пропонують компромісний варіант — з'єднати прізвища. Яке рішення, на вашу думку відповідає закону?

Зразок відповіді: закону відповідатиме будь-який варіант, тому вирішити