Поняття «соборність» з’явилося у нашому політичному й науковому лексиконі порівняно недавно. Слід підкреслити, що це явище не є суто українським. Це загальна, об’єктивна ознака кожної нації, неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє певна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету народу, побудови процвітаючої демократичної держави.