Виховання молоді – це складний процес цілеспрямованого формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. У широкому розумінні виховання – це вся сума впливів на психіку людини, спрямованих на підготовку її до активної участі у виробничому, громадському й культурному житті суспільства. Сюди входять як спеціально організований вплив виховних заходів, так і соціально-економічні умови, що діють певною мірою стихійно. У вузькому розумінні слова виховання молодої людини є планомірним впливом батьків і викладачів.

Метою виховання є сприяння розвиткові у вихованця виявленого обдарування чи отримання якихось задатків відповідно до мети («ідеал виховання»).

Засобом впливу на вихованців є насамперед приклад, який вихователь подає вихованцеві. Виховання поширюється на тіло, душу  й дух і ставить завдання утворення із задатків і здібностей, що розвиваються, гармонійного цілого, а також набуття вихованцем сприятливих для нього самого і для суспільства  душевно-духовних установок стосовно до інших людей, сім’ї, народу, держави.