Традиції, звичаї, обряди українського народу цікаві для нас уже тому, що це - історія наших пращурів, яку треба поважати, берегти, щоб потім передати нащадкам. Доки живуть народні звичаї, доти живе й сам народ. На жаль, навіть у селах все рідше можна зустріти залишки того духовного багатства, яке він нам  ретельно готував і передавав. А в містах... Так звідки ж представники молодшого покоління можуть пізнати справжні перлини народної творчості? Навряд чи учні на пошукових сайтах із власної ініціативи  розпочнуть шукати відомості про те, як відзначали те чи інше свято наші предки. І хто, як не ми, педагоги, повинні все робити для того, щоб зацікавлювати наших вихованців, прищеплювати любов до України, повагу та інтерес до народних звичаїв і традицій. Вважаю, що книга В.Скуратівського «Дідух» - найкращий помічник у цій важливій благородній справі.