Сучасний період соціально-економічного розвитку суспільства докорінно змінив вимоги до рівня вихованості, озброєння знаннями, формування характеру молодої людини, яка вступає у самостійне життя.

Перш за все, завдання сучасної школи - формування творчої, ініціативної, всебічно розвиненої особистості, що вимагає нових підходів до організації виховної роботи.

Школа – це простір життя дитини, тут вона повноцінно живе, і тому вся робота навчального закладу повинна вибудовуватися так, щоб сприяти становленню соціально зрілої особистості, гуманізації відносин між учнями та педагогами, школою та родиною. За таких обставин актуальним стає процес соціалізації дитини, бо саме учнівська молодь має брати на себе активну й відповідальну роль у соціальному житті й через цю роль здобувати статус у суспільстві, тобто діяти, а не бути пасивними споглядачами.

Значні резерви соціальної адаптації дітей і підлітків закладено у різноманітній діяльності в позаурочний час, що дозволяє учням набути допрофесійних знань і умінь, підвищити самооцінку, сформувати соціально значущі якості особистості, позитивно впливає на емоційний стан.

 Соціальна практика – це організаційна форма виховного простору і водночас механізм залучення учнів до суспільного життя. Вона  сприяє  засвоєнню учнями  основних норм суспільного життя, розкриттю творчих можливостей, самоорганізації й саморозвитку. Добровільне здійснення учнями невеликих справ на користь громади допомагає набути позитивного досвіду громадської співучасті

На мою думку, виховання досягає мети за умови, коли воно може спрямувати діяльність дитини в потрібне русло. Пошук себе, свого місця в суспільстві, професійний вибір тим успішніші, чим ближчі до реального життя всі форми діяльності.

Соціалізувати дитину – це насамперед навчити її жити у злагоді із собою та навколишнім світом. Мудрий педагог В.Сухомлинський розумів, що досягнути цього можна, лише крок за кроком вводячи дитину у світ різноманітних людських стосунків і спонукаючи її до більшої самостійності та відповідальності

Активне усвідомлення підлітками широкого кола своїх можливостей. Усвідомлення взаємозв`язку в житті наших можливостей, здібностей з міжособистісними стосунками. Надати можливість створити образ власного майбутнього, , в якому немає місця і часу шкідливим звичкам, негативним вчинкам.