Розвиток індивідуальних здібностей та обдарованості учнів, забезпечення умов їхньої самореалізації є одним із завдань сучасної школи.

У контексті визначення сучасних підходів до здійснення процесу навчання особливої актуальності набувають такі положення, як: розвиток людини є розвитком її здібностей, оскільки на відміну від задатків, що є анатомо-фізіологічними особливостями організму, здібності не є вродженими можливостями, це, перш за все, результат розвитку індивіда (С. Рубінштейн); формування динамічних індивідуалізованих структур здібностей спричиняється їх високою пластичністю й компенсаторними можливостями (І. Дубровина) та перехід від діагностики та відбору обдарованих до діагностики розвитку (Л.Виготський).