Тема:   Дозволь собі бути щасливим

Мета: розвивати уміння спілкуватись, конструктивно виражати свої думки й почуття; підтримувати з людьми добрі відносини; виховувати у підлітків почуття власної гідності, позитивного ставлення до життя.

Обладнання: плакат «Дерево щастя», стікери (лист дерева, яблуко).

План 

І. Об’єднання учнів у групи за допомогою різнокольорових карток.

ІІ. Вправа «Нетрадиційне привітання». Кожен учасник групи повинен привітатись з іншими:

-         двома долонями;

-         носом.

ІІІ. Ознайомлення з правилами спілкування у групі:

1.     Говори «до людини», а не «про людину». Якщо під час занять ти хочеш щось сказати учаснику, не говори, дивлячись на стелю. Вбік або на когось іншого.

2.     Говори від себе, використовуючи «Я-речення». Не узагальнюй «Вважають…», а говори про себе:»Я вважаю…».

3.     Називай учасників по імені. Для кожної людини найкращим звучанням є звучання її імені.

4.     Оцінюй себе, а не інших. Не можна порівнювати людей між собою, хто «кращий», а хто «гірший».

ІV. Запитання до класу: Хто з вас хоче бути щасливим?

      Слово вчителя. Багато людей бажають бути щасливими й живуть у пошуках щастя. Однак щастя – це не те, за чим потрібно бігати. Це, передусім, стан внутрішньої свободи, свободи від страхів, невпевненості у собі, сліпого підкорення звичкам та соціуму, заздрощів та недовіри.

     Вчитель пропонує дітям впізнати, якій рослині належить насіння, що лежить у них на столах (яблуня).

-         Що треба, щоб із цього маленького насіннячка виросла розкішна яблуня зі смачними яблуками? (Відповіді учнів).

      А тепер подивиться на плакат, на якому зображене умовне «дерево щастя». Воно виглядає не дуже привабливо: лише стовбур та гілки.

-         Що необхідно для того, щоб воно стало красивим, розкішним?

      На це питання ми спробуємо дати відповідь сьогодні.

V. Міні-лекція «Прийняття власного «Я».

     Те, якої людина думки про себе, залежить від того, наскільки вона себе приймає, вірить у себе та свої можливості. Люди, які почуваються щасливими, вважають, що їх люблять, що вони є потрібними, що до них добре ставляться інші, що вони здібні та їх цінують. Вони мислять позитивно.

     Ти зможеш почуватися щасливішим, будувати добрі взаємини з іншими людьми, якщо навчишся поважати себе. Ті, хто навчився поважати себе, як правило, приймають і інших. Тобто, якщо ти доброї думки про себе, то добре думатимеш і про інших, і навпаки.

     Є речі, які важко визнати перед самим собою. Так, той, хто приховує у собі ворожість, критикуватиме людей, які демонструють ворожість. Якщо ти знаєш і приймаєш свої власні почуття, навіть ті, які вважаєш негативними, то легше приймаєш їх в інших людей, вибачаєш ім слабкості.

     Прийняття свого «Я» породжується усвідомленням того, що тебе приймають інші. Воно посилюється, якщо тебе приймають люди, яких ти шануєш. Людина, яка себе не цінує, підсвідомо налаштовується на те, що й інші не будуть її цінувати, внаслідок цього вона поводиться таким чином, що дійсно немає за що її цінувати.

     Людей, які вважають, що вони потрібні, що їх люблять, цінують, немає у в’язницях, психіатричних лікарнях. Там перебувають ті, хто вважає себе непотрібними, нездібними і мають відчуття, що до них усі погано ставляться.

     На жаль, часто трапляються думки, які завдають нам болю. Ми втрачаємо через них енергію, упевненість у собі. Іноді таких негативних думок буває більше, ніж позитивних.

     Ти можеш думати: «Я слабкий фізично», «Я не гарна», «Я не розв’яжу цієї задачі», «Завжди я все псую». Але можна навчитися змінювати негативні думки про себе та своє життя на позитивні. Це можна зробити трьома способами:

Пам’ятка

«Як перетворити негативні думки на позитивні» 

     Звернення до своїх прав. Якщо ти думаєш, що ти якийсь не такий, то можеш замінити цю думку на іншу, бо ти маєш право бути тим, ким ти є. Наприклад: «Я завжди все псую» - «Я маю право на помилку»; «Я боягуз» - «Я маю право на власні емоції».

     Звернення до позитивного досвіду на дану тему. «Я нерішучий» - «Є ситуації, в яких мені вдається швидко приймати рішення»; «У мене немає здібностей до математики» - «Бувають випадки, коли я отримував хороші оцінки з цього предмета».

     Зміна прикметників. Можна замінити негативні прикметники, які принижують тебе на позитивні, але таким чином, щоб речення не втратило правдивості. Наприклад, «Я психічно слабкий» - «Я дуже вразливий»; «Я наївний» - «Я відвертий у контактах з людьми».

VІ. Вправа «Заміна негативних думок на позитивні».

     Пригадати свої невдачі, які і зараз мають вплив на твоє життя, поведінку та самопочуття. Замінити негативні думки на позитивні.

     Обговорення: Хто бажає, може поділитися своїми враженнями від цієї вправи.

VІІ. Вправа «Це чудово!».  Кожен учасник групи говорить про якусь свою якість, уміння чи талант. У відповідь на кожне таке висловлювання, всі ті, хто знаходиться у групі, хором відповідають: «Це чудово!» - й одночасно підіймають вгору великий палець.

     Обговорення: Що ви відчували під час виконання цієї вправи?

VІІІ. Слово учителя. Ми живемо серед людей. Спілкуючись з ними, ми можемо отримати задоволення або негативні емоції. Все залежить від стилю спілкування.

-           Який стиль переважає у вашій поведінці?

     Щоб краще це зрозуміти, пропоную розіграти такі сценки на тему «Позич мені підручник»:

     І ситуація. Учень приходить до однокласника, щоб позичити підручник з математики. Заходить у квартиру, не привітавшись, кричить, звинувачує вчительку, вимагає підручник (показує І група).

     ІІ ситуація. Учень приходить до однокласника, щоб позичити підручник з математики. Невпевнено стукає, стоїть на порозі, соромиться увійти. Вибачається, випрошує підручник (показує ІІ група).

     ІІІ ситуація. Учень приходить до однокласника, щоб позичити підручник з математики. Стукає, вітається. Ввічливо пояснює, що йому потрібний підручник для уроку та обіцяє повернути його через годину (показує ІІІ група).

     Під час підготовки ситуацій І –ІІІ групами  ІVгрупа опрацьовує теоретичний матеріал про стилі спілкування.

     Обговорення: Питання до учнів, що виконували роль господаря:          

-         Як ти почувався у своїй ролі?

-         Чи приємно тобі було спілкуватись?   

     Слово групі учнів,  що опрацювала теоретичний матеріал про стилі спілкування (представляє ІV група).

Стилі спілкування

     Перший стиль спілкування називається агресивним. Його прояви гнів, ревнощі. Заздрість, скупість, ненависть, демонстрація сили. Агресивна поведінка має тенденцію переростати у пасивно-покірливу (другий стиль), якщо виявляється, що супротивник є сильнішим: фізично, психічно. Має більшу владу. Тоді усю агресію людина спрямовує на себе, що приводить до різних захворювань (виразка шлунку, неврози, серцево-судинні захворювання).

     Психологічним поясненням обох цих стилів є негативна думка про себе, постійний страх, що тебе ніхто не любить. Така людина бачить у собі стільки негативного, що перш за все сама себе не любить, не впевнена у своїх силах. Тому вона самоутверджується за рахунок іншого, принижує його або, якщо не вдається, принижується сама.

     Третій стиль поведінки називається асертивним, або впевнено-гідним .

Асертивна поведінка, на відміну від агресивної, передбачає, що людина захищає свої права і не претендує на порушення прав іншої людини. Асертивність не є вродженою, діяти гідно можна навчитися.

     На основі опрацьованого матеріалу група аналізує стилі поведінки, представлені групами.

ІХ. Вправа «Прикрашаємо «дерево щастя».

     Кожен учень прикрашає «дерево» листом (стікер), на якому написана якість, що допоможе йому стати щасливим;

     Група прикрашає «дерево» яблуком (стікер), на якому написано, що учні вважають найголовнішим для щастя людини.

Х. Вправа «Коло зворотного зв’язку».

-          Всі учні по черзі дають відповідь на питання: «Що нового я відкрив для себе, чого навчився?»