Урок-подорож

до країни «Чергувань»

Тема. Найпоширеніші випадки чергування звуків.

Мета:ознайомити учнів з основними випадками чергування [о],[е] з [і];навчити правильно їх перевіряти за допомогою правил;ознайомити учнів з чергуванням голосних [и] та [і] у коренях слів;формувати загально пізнавальні вміння знаходити слова з поданими орфограмами в текстах;

розвивати творчі вміння використання слів з чергуванням голосних [и] та [і] при побудові власних висловлювань;за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до повір’їв, звичаїв, традицій українського народу.

Тип уроку:формування практичних вмінь і навичок на основі набутих знань.

Хід уроку

I.  Організаційний момент.

II. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

Привітання вчителя

 Сіли, дітки, всі рівненько,

 Усміхнулися гарненько,

 Настрій на урок взяли

 Й працювати почали.

 Працюватимем старанно.

 Щоб почули у кінці,

 Що у нашім п’ятім класі

 Учні просто молодці.

III. Мотивація навчальної діяльності

Коментар учителя.

Діти! Погляньте на цю карту. Сьогодні ми маємо здійснити мандрівку. На старті розправив вітрила наш човен. У цій подорожі нас надихатимуть слова В. Симоненка, автора відомої вам казки про веселого Лоскотна:

Геть із мулу якорі іржаві –

Нидіє на якорі душа!..

Б’ються груди об вітри тужаві –

Каравела в мандри вируша.

1.-  Звивиста стрічка маршруту пролягає через океани й моря. Щоб вийти у відкритий океан Мовлення, треба обминути мілину Безсистемності. А для цього ви маєте відповісти на деякі запитання. І так:

IV. Генерація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування

яких буде потрібним на уроці.

Евристична бесіда

1.     Поясніть поняття «чергування в українській мові».

2.     Які звуки можуть чергуватися?

3.     Наскільки стале чергування в українській мові, чи є певні відхилення

 від правил?

Коментар учителя.

1.В українській мові у багатьох коренях як при зміні, так і при утворенні

слів [о],[е] чергуються з [і]. Звуки [о],[е] вимовляється у відкритих

складах, звук [і] – у закритих: слово-слів. Це чергування відбувається і в суфіксах слів:батькова-батьків.

2. Чергування голосних

До найбільш поширених чергувань голосних можна віднести такі:

а) Чергування [о], [е] з [і]. Голосні [о], [е], що стоять у відкритому складі, чергуються з [і] в закритому складі. Це може відбуватися не лише у різних формах одного слова, а й у споріднених словах: сокола - сокіл, сходу - схід - східний, Львова - Львів - львів’янин, слово - слів - багатослівний, мого - мій, трохи - трішки, попелу - попіл - попільничка, осені - осінь - осінній, Києва - Київ - київський (є – jе], ї = [jі]). Чергування [о], [е] з [і] властиве тільки українській мові, в жодній з інших слов’янських мов не відбувається.

б) Чергування [е] з [о] після шиплячих та [j], що відбувається у спільнокореневих словах. Голосний [е] вживається тоді, коли далі йде

м’який приголосний або склад з [е] чи [и], що походить з давнього [і]. Наприклад: четвертий, вечеря; женити, шести ([и] <- [і]); краєчок, окраєць, копієчка.

Примітка. У давнину шиплячі приголосні [ж], [ч], [ш] були м’якими, тому

 у словах краєчок, копієчка [е] після [j] (графічно є) виступає закономірно.

• Голосний [о] після шиплячих та [j] з’являється за умови, якщо далі йде твердий приголосний або склад з голосними [а], [о], [у] та [и], що походить з давнього [ы]. Наприклад: чотири ([и] <-[ы]), вечора, вечоровий; жонатий, шостий ([и] <- [ы]); крайок, копійок.

Пристань «Кмітливі»

Коментар учителя.

Ось і подув теплий вітерець-бриз. Він дасть змогу дістатися наступної пристані. А яку теплу зустріч нам тут приготували? Але щоб зійти з трапу треба попрацювати.

   На цій пристані дуже модно. А ви повинні «побачити і впізнати» господарів країни (виписати з вірша слова, в яких відбулося чергування голосних)

                                  Впертий кіт

Дмитрик котика муштрує,

А кіт вдає, що не чує.

—Стрибни людям напоказ,
Стрибни, котику, хоч раз.
Дмитрик просить і чекає,

А кіт впертий не стрибає. (Котик — кіт; [о] — [і].)

 

Ведмідь малює

Ведмідь малював картину:

Осику, березу, ялину

Й між ними — червону калину.

А поруч поставив пасіку

І вікна відкрив у поле,

А сам у кущі сховався,

Щоб не кусали бджоли.

Бо дуже хотілося меду

Рудому ведмедю.

(М. Сингаївський)

(Ведмідь — ведмедю, [і] — [е].)

—Отже, звуки [о] — [і], [е] — [і] чергуються у ко­ренях спільнокореневих слів.

V. Виконання системи практичних завдань.

Словниковий диктант

Б…регти, зб..рігати, л…тіти, с…ло, с..лянський, в…ля, в…льний, вих…д, вих….дити, к…лок, сліп…ць, кін…ць.

1.     Молодці! Ви вдало обійшли мілину й вивели наш вітрильник у відкрите море! Щоб подорожувати далі, маємо обминути острів Помилковий, інакше залишимося тут назавжди.

- Верховодить на острові пірата Помилка. Вона переконана,

що ви не знаєте нічого про чергування. Щоб залишити вас на своєму острові, вона прислала картки. Рятуйтеся – виправляйте помилки, розставляйте правильні літери.

Розподільний диктант

Записати подані слова, розподіляючи їх у дві колонки: у першу з літерою и

 в корені слова, у другу – з літерою і.

Ч…танка, ш…сть, шк….льний, г…ря, шк….дник, к…стлявий, прич…нити, ч…ткий, ч…пляти, х…мерний, к…шка, г…рський.

Робота з підручником. Опрацювати матеріал підручника на стор … .

Коментар учителя.

Ось і острів Помилковий розтанув у тумані. А наш вітрильник пливе далі й наближається до берегів графства Творчого моделювання. Щоб пройти

до замку володаря, треба виконати його улюблене завдання

Слова змініть так, щоб відбулося чергування голосних звуків та запишіть їх парами.
Київ,Львів,Чернігів,Харків,Миколаїв,Тернопіль,Обухів,Бориспіль,Бердичів.
Фізкультхвилинка

Коментар учителя.

Уперед! На човен! Мандруємо далі. Ось на горизонті берег Кресляндії. Дивна земля: ні слів, ні речень – лише якісь чудернацькі риски. А хто не розуміє їхньої мови, карають – не дають солодкого. Спробуймо говорити по-їхньому?!

Підкреслити усі члени речення (біля дошки)

Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заберем.

 

Коментар учителя.

1.     Любі діти! Позаду перешкоди й шторми! А попереду світиться маяк. То порт Поетичний. Тут ви зможете відпочити, відновити сили. Заспокойтеся, розслабтеся, а я вам прочитаю вірш  Д. Білоуса про нашу рідну мову:

 

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все як пишеться, в ній вимовляється, -

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона і піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина.

І Франкова у ній душа.

 

Орфографічний практикум

 

Переписати, вставляючи, де треба, пропущені літери, пояснити вживання

їх. Дібрати до слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування голосних, з'ясувати його.

 

1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заб..рем.

2. Два вітри підкрались стиха, в баби вир..вали нитки і по­рвали на шматки (О. Пархоменко). 3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе л..тить бджола. Дівчинка в коси тебе запл..ла (М.Сингаївський). 4. Ми повибігаємо, снігу нак..чаємо купу за садком. 5. Баба буде плакати, будуть сльози

капати, знівечать кожух. Голова пок..титься і в калюжу – бух! (Л.Глібов).

6. Можна все на світі виб..рати, сину, виб..рати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко). 7. У зеленому намисті, синьоока, чарівна, ст..ле килими барвисті, йде дібровами весна. 8. Осінь ялинки не ч..пає, доглядає, наче

мати, – все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати (Г.Донець).

9. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в світлиці підм..ла, прибрала

 (О. Пархоменко). 10. Внучка сміливо прод..рається лісовими хащами.

 

Перекласти з російської мови на українську, записати й пояснити написання е чи о.

 

Чело, вечером, щека, пшеничный, женатый, желтый, пшенный, шорох, пчела, щебень, шов, шел, шелк, чернить, чесать, жестокость, шофер, жесть, шерстяной, шоколад, шестой, шелестеть, чего, человек, черепица, жернова.

 

Рефлексія

- Сонечко вдячне вам за ваші теплі слова і хоче подарувати вам гру

«Сонячний  зайчик» .

      Сядьте зручно та уявіть себе на березі теплого моря.

В ваші оченята зазирнув сонячний зайчик. Заплющіть їх. Зайчик пробіг по обличчю-погладьте його ніжно долоньками:на лобі,на щічках,на підборідді. Правда приємно?Погладьте легенько його шийку,лапки, животик. Раптом він заліз на комір. Погладьте його і там. Він любить і пестить тебе. А ти гладь його й подружися з ним. Прислухайся ще трохи до своїх почуттів і повертайся в клас.

- Дякуємо тобі,сонячний зайчику,що ти нас розвеселив. Давайте встанемо і подякуємо йому дружними оплесками ( плескати можна перед грудьми,над головою, за спиною,присівши).

 

Пристань «Ловись рибко».

Коментар учителя.

   Ось настав час і порибалити.

Рибалка – це справа серйозна. Кому як повезе. Тому рибалити йдуть ті, хто вважає, що фортуна сьогодні на їхньому боці. А ось і пристань «Ловись, рибко».

   Учні витягують завдання на папірцях у вигляді рибок.

 

Дослідження-трансформація

Подані прикметники чоловічого роду змінити за родами, поєднавши кожен прикметник з іменником. Записати, простежити за зміною о, е з ів основі прикметників, назвати морфему, в якій вона відбувається, та фонетичну умову.

 

Зразок: братів син, братова сім'я, братове доручення — чергування о відкритого складу з  і закритого складу у суфіксі.

 

Батьків, Михайлів, Вячеславів, Олександрів, Віталіїв, Сергіїв, Андріїв, Петрів, Василів, Володимирів, сусідів, товаришів, Владиславів, Денисів, Аркадіїв, Потапів, Богданів, онуків, синів, Вікторів, дядьків, директорів, деканів, дідів.

Не відбувається чергування

У дієслівних коренях [о] не чергується з [а]:

вимовити — вимовляти

виростити — вирощувати

простити — прощати установити — установлювати [о], [є] не переходить в [і]:

1) у групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: вовк — вовка, шовк — шовку;

2) у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -єре-: город, мороз, порох, берег, зелень, через;

3) коли [о], [є] вставні або випадні: земля — земель, казка — казок, вітер — вітру.

Орфографічний практикум

  Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. Перевірте правильність написаного за орфографічним словником.

Зб..рати, вип..кати, г..няти, завм..рати, шк..льний, щ..ка,к..ня, Льв..в, л..ду, підп..рати, торговельний.

 

VI.    Підсумок уроку.
Хвилинка відпочинку.
VI. Систематизація й узагальнення знань.

-         Назвіть найпоширеніші випадки чергування голосних звуків.

-         З яким звуком чергується [о] та [e] при словозміні та словотворенні?

-         У яких складах вимовляється [о],[е],а в яких -голосний [і]?

-         Чи можливе чергування у суфіксах слів? Наведіть приклади.

-         У яких випадках чергування [о], [е] з [і] у закритому складі не відбувається?

VII. Підсумок уроку.

VIII. Д/з. Параграф 50,51. Повторити чергування звуків [о],[е] з [і].

    Як чергуються голосні

В переливах слів ми раді

Відтінити тут одне;

Там де і в закритім складі,

У відкритім — о та е.

У закритім складі кінь,

У відкритому — коня.

Поміркуй над цим, прикинь —

Не поїдем навмання.

У закритім складі гість,

У відкритім — гостя жди.

У закритім складі шість.

У відкритому — шести.

На кінець тут приклад дам:

Лебідь — лебедя; обід — обода,

Невід — невода, чобіт — чобота...

А є й виняток: хобот — хобота.

А й ще сучасніший: робот — робота.

(Д. Білоус)

 

Коментар учителя.

 

Любі діти! Перед нами  столиця країни Орфографії – місто Контрольград.  Тут на вас чекає остання пригода – демонстрація знань.

 

 

- Мої розумники й розумниці! Наша подорож закінчується. Чи можна її назвати вдалою? Залишилося дізнатися, який скарб приготувала для вас володарка Мова. По секрету скажу, що цій поважній пані подобаються перлини, підняті з океану Мудрості народної, – прислів’я та приказки. Ось і для вас вона прислала декілька прислів’їв, вибирайте!

 

Що маєш говорити – наперед обдумай.