Дієприслівник — це незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне слово, називає додаткову дію (деякі мовознавці розглядають дієприслівник як окрему частину мови). Дієприслівники близькі до дієслова, бо вони означають дію: писати — пишучи, бачити — бачачи, слухати —слухаючи, читати — читаючи, їхати — їдучи, друкувати — друкуючи. Дієприслівники близькі і до прислівника, бо вони пояснюють у реченні самостійну дію: Петро вів машину, наспівуючи; Привітавшись, він розповів про цікаву екскурсію.