Товарна біржа – це ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури оптового ринку для обслуговування його потреб в забезпечення обороту великими партіями товарів (сировини) шляхом регулярного проведення особливим чином організованого торгу.

Товарна біржа як активний елемент комерційних відносин на оптовому товарному ринку, не є повноцінним суб’єктом комерційної діяльності, оскільки не має на меті першочергово створення прибутку. Доходи біржі утворюються не внаслідок операцій купівлі-продажу, а внаслідок створення комплексу послуг з організації, проведення та забезпечення біржового торгу.

Провести класифікацію товарних бірж можна за допомогою ряду суттєвих ознак:

1) за видом об’єкту біржового торгу розрізняють 4 основних типи біржових установ:

-        товарні;

-        фондові;

-        валютні;

-        змішані.

2) за формою власності:

-        державні (публічно-правового характеру) – повністю контролюються державою;

-        приватні – на яких виняткове право участі в торгах мають лише члени біржової корпорації (асоціації брокерських контор).

Для біржових установ країн СНД характерне змішання декількох форм власності – крім державної і приватної, в установчому капіталі бірж присутні також кошти, що належать колективам працівників, тобто фактично біржі перетворюють з публічно-правових у приватні торговельні асоціації закритого типу.

3) відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників загальну сукупність бірж поділяють на :

-        світові (переважно сконцентровані в США, Великобританії, Японії та Франції: Чиказька товарна біржа (СМЕ), Нью-йоркська товарна біржа (NYMEX), Токійська товарна біржа, Паризька біржа МАТІФ тощо);

-        міжрегіональні –залучають переважно суб’єктів сусідніх країн (Західної Європи, Південно-східної Азії тощо);

-        національні  - діють в межах товарного ринку окремої країни (Українська товарно-сировинна біржа, Українська аграрна біржа).

4) за характером основного асортименту товарів:

-        вузькоспеціалізовані (алмази, кава, какао, нафта тощо);

-        спеціалізовані (дорогоцінні метали, зернові продукти, худоба, лісоматеріали);

-        універсальні.

5) за характером основних біржових операцій:

-        біржі реального товару – об’єктом є наявний товар (угоди типу “спот” і “кеш”) або такий, що планується виготовити в найближчий проміжок часу (угоди типу “форвард”);

-        ф’ючерсні – мають специфічний товар – контракти на поставку товарів у майбутніх (віддалених) періодах (угоди суто ф’ючерсні і хеджувальні (мета – хеджування цінового ризику на ринку реального товару; виділяють два види страхувальних операцій:

  хеджування купівлею – полягає в купівлі продавцем реального товару ф’ючерсних контрактів на відповідну кількість товару;

  хеджування продажем – коли покупець реального товару одночасно виступає продавцем відповідної кількості ф’ючерсних контрактів);

-        опційні – спеціалізуються на купівлі-продажу прав та зобов’язань щодо товарів та контрактів на біржові товари.

 Переважно фіктивний (безтоварний) характер ф’ючерсних та опційних операцій отримали у біржовій практиці назву біржових спекуляцій.

6) ступінь відкритості біржового торгу організаційно-правовим статусом біржі (АТ відкритого і закритого типу, ТОВ, асоціації та ін.):

-        відкриті – включають членів біржі, їх представників і відвідувачів (разових і постійних);

-        закриті – їх контингент складається виключно з членів біржі та їх представників.

Загальна чисельність установ бірж в Україні має тенденцію до щорічного стрімкого зростання. Протягом 90-х років загальне число вітчизняних бірж зросло більш аніж в 5 разів, досягнувши 365 одиниць у 2000 р. проти 66 бірж у 1991 р., при цьому найбільшу питому вагу – 40% становлять товарні і товарно-сировинні біржі – 146 одиниць. Частка універсальних бірж складає  24,1%, агропромислових – 7,7%, фондових та товарно-фондових – 7,1%. Якщо враховувати, що товарно-сировинні ресурси обертаються також на багатьох універсальних, агропромислових і товарно-фондових біржах, стає зрозумілим, що реалізацій товарів і сировини є основною спеціалізацією основного числа вітчизняних бірж.

У загальному вигляді організаційну структуру товарної біржі можна представити у вигляді поєднання органів управління і функціональних підрозділів.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори засновників та членів, що скликаються періодично відповідно до Статуту і вирішують кардинальні питання поточної діяльності і перспектив розвитку біржі. Загальні збори:

vприймають  установчі документи;

vрозробляють правила роботи біржі;

vздійснюють прийом та виключення членів біржі;

vзатверджують структуру і штати функціональних підрозділів біржі;

vздійснюють вибори членів біржового комітету.

Біржовий комітет  здійснює загальне керівництво роботою біржі протягом визначеного проміжку часу (рік і більше) в перерві між черговими загальними зборами членів біржі.

Голова (президент), його заступники і члени біржового комітету (Ради біржі, Ради директорів) персонально затверджуються загальними зборами і у більшості випадків не є представниками членів біржі або її працівниками. До функцій біржового комітету входять:

Øконтроль за діяльності Правління;

Øтимчасова зупинка членства і усунення порушників біржових правил від біржових торгів;

Øреалізація рішень і постанов загальних зборів;

Øпідготовка чергових загальних зборів.

Оперативне керівництво функціонуванням товарної біржі і її структурних підрозділів очолює Правління (виконавча дирекція) біржі. Правління виконує організаційно-господарські функції щодо організації біржової торгівлі:

üзабезпечує поточне керівництво функціональними підрозділами (комісіями, комітетами, відділами) біржі;

üгосподарсько-фінансове, матеріальне, кадрове забезпечення біржової діяльності;

üведення біржового торгу;

üрекламне, інформаційне, обслуговуюче забезпечення суб’єктів біржової торгівлі;

üкоординація роботи щодо розширення і розвитку біржової діяльності.

Основними функціональними структурними підрозділами товарних бірж можуть бути: комісія з прийому нових членів, арбітражна комісія, комісія з ділової етики, спостережний комітет, ревізійна комісія, відділ біржових товарів, котирувальний комітет, розрахункова (клірингова) палата, відділ реєстрації біржових угод.

3. Коло учасників біржових торгів включає в себе три категорії суб’єктів: працівники біржі; біржові посередники; відвідувачі.

Організують і сприяють проходженню біржових торгів працівники біржі:

Øмаклери і їх помічники - оператори розпочинають і ведуть торг у товарній секції; до їх функцій належать реєстрація і облік угод, що здійснюють в ямі;

Øклерки – це службовці біржі, що здійснюють різноманітні доручення в операційній залі (телефонний клерк, розсильний клерк (“бігун”);

Øслужбовці деяких структурних підрозділів (розрахункової палати, юристи, експерти) – можуть знаходитися в операційній залі тільки для надання технічної допомоги біржовим посередникам, не мають права прямо чи опосередковано брати участь або впливати на хід біржових торгів.

Право здійснення біржових угод надається тільки біржовим посередникам – членам цієї товарної біржі, їх представникам, а також відвідувачам на відкритих біржах.

Основними типами класичних біржових посередників є:

Æбіржові агенти-брокери – діють на агентських засадах від імені замовника, за його кошт і отримують комісійну винагороду (брокеридж, куртаж):

-        брокеридж – винагорода у вигляді відсотка від вартості угоди або фіксованої суми за проведення такої угоди;

-        куртаж – винагорода за посередництво у здійсненні біржової угоди залежно від її суми;

Æброкерські контори, індивідуальні брокери – працюють від свого імені, але як за сій кошт, так і за кошт клієнта, тобто проводять операції подвійного характеру – агентські і спекулятивні;

Æбіржові спекулянти (дилери, трейдери, джоббери) – оперують під час торгів від власного імені і за власний кошт, зосереджують основну діяльність на ф’ючерсних і опційних операціях, але можуть брати участь в агентських і брокерських операціях:

-        дилери – члени фондової, валютної, товарної біржі, які здійснюють оптово-посередницькі операції від власного імені за власний рахунок;

-        трейдери – посередники, що займаються продажем і подальшою купівлею тих самих акцій з метою одержати прибуток за рахунок зміни курсу цих акцій;

-        джоббери – ділериЛондонської фондової біржі, які на відміну від інших, не мають права безпосередньо укладати згоди поза біржею, а лише з маклерами на біржі.

"Ведмідь" - брокер, що будує свою стратегію і тактику на припущенні, що ринок у цілому або окремо узяті акції упадуть у ціні, грає на зниження цін. Його стратегіями можуть бути short sale (продаж без покриття), покупка опціонів на продаж (put), продаж забезпечених опціонів (covered call) та ін.

“Ведмежий ринок” - ситуація на ринку, при якій спостерігається стійка тенденція до зниження цін протягом тривалого періоду часу.

"Бик" - брокер, що будує свою стратегію і тактику на припущенні, що ринок у цілому або окремо узяті акції виростуть у ціні, грає на підвищення цін.

“Бичачий ринок” - ситуація на ринку, при якій спостерігається стійка тенденція до підвищення цін протягом тривалого періоду часу.

Механізм проведення біржових торгів. Біржові торги проводяться в операційній (біржовій) залі у встановлені біржею дні і розпочинаються у точно встановлений час. Біржові посередники знайомляться з інформаційним бюлетенем, який вміщує дані про товарні партії (лоти), виставленні на торги з укладанням стартової ціни та умов реалізації. Одночасно із сигналом до початку біржового дня (гонгом) включається інформаційне набло. Біржові посередники займають місця у відповідній ямі (рингу), а уповноважений маклер біржі оголошує почергово зміст пропозицій, які дублюються на табло.

Існує 2 біржових методи:

-        біржовий аукціон – маклер за жестами брокера-продавця піднімає (знижує) ціну товару до рівня, що його влаштовує;

-        метод фіксованої ціни – покупцем товару є посередник, що першим просигналізував про придбання даної партії.