Прислів'я та приказки
про калину

 Любуйся калиною, поки цвіте,

а дитиною, поки росте.

Запишалася калина,

наче красная дівчина.

Дівчина пишна та красива,

мов червона калина.

Весною калина білим цвітом квітує,

а восени червоні ягоди дарує.

Четверта сторінка журналу
«Рослини, що потребують

охорони»

З-під снігу я пробився,
Бо силу добру маю.
Своїм біленьким цвітом
Я землю прикрашаю.
Мені морози не страшні,
Повірте, друзі милі!
Ви тільки нас охороняйте,
Й весною в лісі не зривайте

Я-перша квіточка весни.
Я пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни,
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів, між дубів,
Люблю і сонце, й тінь.

В мене квіточки ніжні,
Такі білосніжні.
Тоненькі, тендітні,
Ласкаві, привітні.
Послухай – як срібно
Дзвенить голосок.
«Не треба, не треба
Зривати квіток!»