Як з’явилась паляниця…

Багато століть тому наші предки подорожували у пошуках їжі. Заздалегідь вони помітили, якщо кинути у вологу землю зерно, то через деякий час виросте більше зерен. Довгий час потому, користуючись цим секретом вони вживали в їжу зерна в сирому вигляді, але потім навчились розтирати їх між каменями, та отриману крупу варити.

Так з'явилися перші жорна, перша мука, перша паляниця. Перша паляниця мала вигляд рідкої каші. Її в наш час ще вживають у вигляді хлібної юшки в деяких країнах Африки та Азії. У дикоростучої пшениці зерна тяжко відділялися від колоса. І, щоб полегшити витяг їх, древні люди зробили ще одне відкриття. До того часу людина вже навчилася добувати вогонь і застосовувати його для приготування їжі. Предки виявили, що підігріті зерна легше відокремлюються від колосків. Вони нагрівати на розігрітих каменях зібрані злаки і складали отримане у вириті ями. Згодом виявили, що якщо підсмажені зерна роздрібнити і змішати з водою, каша виходить набагато смачніше тієї, яку вони їли із сирих зерен.

Багато тисяч років тому людина навчилася обробляти і культивувати пшеницю і ячмінь. У той час винайшли ручні млини, ступки, народився перший печений хліб. Археологи припускають, що одного разу під час приготування зернової каші частина її вилилася і перетворилася на рум'яну коржик. Своїм приємним запахом, апетитним виглядом і смаком вона здивувала людину. Тоді-то наші далекі предки з густої зернової каші стали випікати прісний хліб у вигляді коржа.

На Україні кажуть : „ Коли людина тяжкою працею зорює землю, сіє зерно, збирає врожай і пече з нього хліб, тоді вона знайшла і батьківщину.