ТЕМА УРОКУ:  Гість у дім – радість в нім.

 

 

МЕТА УРОКУ:  закріпити набуті знання і вміння

дітей з правил поведінки в гостях і

за столом, розширити уявлення про

столові прибори; звернути увагу на

ознаки гостинності (привітність

щирість, тактовність, щедрість),

розширити уявлення про те, як можна

допомогти рідним у підготовці до

свята, вчити робити прості закуски,

розвивати вміння правильно

сервірувати стіл, виховувати навички

гостинності, культури поведінки.

 

ОБЛАДНАННЯ: виставка книг з даної теми,столовий

                       набір для кожного учня ( серветки, ніж.

                               дощечка, фартух,    тарілки, виделка,

                              ложка, чашка), набір продуктів, музичні

                              записи: « Зелене жито», « Одна калина»,

                             спокійна музика, малюнки «Сервірування

                             столу», костюм для Королеви етикету

 

ХІД УРОКУ.

 

 

І. Організація класу.

 

 Ось дзвінок нам дав сигнал – працювати час настав.

Привітаємось. Я – з вами ( кивок головою).

 Ви – зі мною ( діти кивають головами)

І з гостями ( учні повертаються до гостей і кивають їм головами).

 До мене повернулись, один одному всміхнулись.

 Сідаємо за парти – починати урок варто.

 

ІІ Оголошення теми й мети уроку.

 

Діти, ми закінчили вивчати тему «Школа ввічливості. Гостини». Сьогодні до нас завітали справжні гості. Ми їм дуже раді, бо український народ завжди вирізнявся серед інших своєю гостинністю й щедрістю. І сьогодні ми продемонструємо наші знання з правил етикету. Ми  хоча ще й маленькі, але вже вчимося бути ввічливими. Отже тема нашого уроку-звіту « Гість у дім – радість в нім».

 

ІІІ « Юні знавці етикету»

 

-         Що ж таке етикет? Звернемося до тлумачного словник. Це іноземне слово ( французьке) визначає усталені правила поведінки, розповідає, які саме манери в даному конкретному випадку вважаються гарними, правильними.

-         Для того , щоб вміти себе правильно поводити, ми можемо звернутися за допомогою до наших найкращих друзів, книжок.

 

( звертає увагу дітей на виставку книг)

Вчитель коротко анонсує книги з виставки.

-         Привітні господарі, чекаючи гостей, сервірують стіл. Вам теж треба буде накрити стіл для гостей. ( Ставить на стіл тарілки, виделки, ножі, ложки серветки)

-         Тарілки ставлять на однаковій відстані одна від одної. Праворуч від тарілки – ніж, ложка заглибленням догори, ліворуч – виделка зубцями догори. Біля кожного прибору ставлять серветки, якщо є, то полотняні або паперові.

           (діти сервірують стіл гостей)

-         А чи завжди на нашому столі були звичні для нас ложка та виделка?

-         Сьогодні до нас у гості завітала Королева етикету, яка і розповість нам про ці столові прибори.

 

( виходить Королева і знайомить дітей з історією виникнення виделки та ложки з демонстрацією малюнків)

 

-         Отже стіл накритий за всіма правилами столового етикету. Але ж головне це страви. І тут не обійтися без уяви і фантазії. Представляємо нашим гостям прості страви приготовані вдома з батьками і використовуючи заготовки зараз приготуємо прості бутерброди і фруктову нарізку.

-          

( діти одягають фартушки і разом з учителем завершують приготування бутербродів і нарізки звучить музика)

 

 

                                       

                      

                     

                                                                                

                 

    

 

                   

 

 

 

                

                         

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  

 

-         Ідучи в гості, треба гарно одягатися.

 

( діти під музику демонструють своє вбрання і коментують разом з учителем, чому саме такий одяг вони вибрали).

 

ІV Узагальнення знань з теми

 

 Гра «ТРИК-ТРАК»

Дати відповіді на питання «Так» чи «Ні»

-         Коли їси, то не сьорбай і не чавкай. ( Так)

-         Став лікті на стіл. ( Ні)

-         Маленькою ложкою слід їсти котлету. ( Не так. А як?)

-         Хліб потрібно їсти відламуючи його маленькими шматочками від цілої скибки. ( Так)

-         Шматочок пирога їдять великою ложкою. ( Не так. А як?)

-         Великий шматок смаженого м'яса починають їсти, порізавши його ножем на невеличкі шматочки. ( Не так. А як?)

-         Дякую усім за правильні відповіді. Впевнена, що тепер ви зможете правильно зустріти й почастувати гостей і самі будете дотримуватися правил етикету в гостях.

-          Вітаючи гостей  та господарів треба висловити їм побажання. Чого бажають в Україні?

 

( діти по черзі висловлюють побажання)

 

-         Хай калиновий кущ зацвіте у дворі,

Солов'ї защебечуть грайливо.

Хай ще довго вам сяє сонце вгорі

І життя буде довге й щасливе

 

Хай щастить Вам і все встигається

Ще багато-багато літ,

Хай завжди до Вас усміхаються

Діти, доля і цілий світ.

 

Мир і спокій цьому дому,

Тут немає місця злому.

Я бажаю щастя й долі,

Всього в хаті і на полі.

 

Від землі Вам  - сили,

Від води - здоров'я

І добра від сонця

Хай Вам Бог дає.

 

( Звучить пісня « Зеленеє жито» , діти ставлять страви на стіл і запрошують гостей до  столу)

         Додатковий матеріал

                                                        Виделка

.

Різноманітні виделки

Виде́лка (ви́лка, виде́льцята) — кухонне приладдя з ручкою, що має декілька загострених зубців. Їхня докладна кількість змінювалося від одного (XI ст.) до чотирьох (початок XX ст.). Широко використовується для приготування страв, а також під час їжі для утримання або перенесення окремих частин їжі. Спочатку виделка з'явилася на Заході, тоді як в Східній Азії користувалися в основному паличками для їжі. Проте, у наш час виделки набули поширення у всьому світі.

[ред.]Історія

До винаходу виделки більшість жителів Заходу використовували для прийому їжі тількиложку та ніж, тому в основному їжу вживали руками. Аристократи іноді вважали за краще тримати по ножу в кожній руці — один для оброблення, інший для перенесення їжі з посуду до рота.

Вперше виделка згадується на Середньому Сході в IX столітті. Спочатку у виделки були тільки два зубці, але вигоду більшої їх кількості усвідомили швидко. Зубці виделки були прямі, тому її можна було використовувати тільки для нанизування, а не зачерпування їжі.

У XI столітті виделка була завезена з Візантії в Італію. Тут нею стали широко користуватися до XIV століття, а в XI столітті виделка стала необхідним атрибутом на трапезах знаті та купців.

У Північній Европі виделка з'явилася значно пізніше. Вперше англійською мовою вона була описана Томасом Коріетом (англ.ThomasCoryat) в книзі про його італійські подорожі в 1611 році, проте, широке застосування в Англії виделка отримала тільки в XVIIIстолітті. Цікаво, що католична церква не вітала її використання.

У Росію виделка була завезена з Польщі на початку XVII ст. Лжедмитром І у багажі Марини Мнішек і була демонстративно використана під час бенкету в Грановитій палаті Кремля з нагоди одруження Лжедмитра з Мариною. Це викликало вибух обурення боярства та духівництва, послужило одним із приводів до підготовки змови Шуйського. Вона стала вагомим аргументом, що доводила простому народу неросійське походження Лжедмитра (росіяни тоді користувалися тільки ложкою). Вона (ложка) допомагає вам при блохах, спусканню надмірного випускання сірки аджа - баджа.

Виделки із зігнутими зубцями вперше з'явилися в Німеччині в XVIII столітті. Приблизно в цей же час в основному стали користуватися виделками з чотирма зубцями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необходимость ложки люди поняли очень давно, именно поэтому ее начали использовать как столовый прибор уже в древние времена. Первые ложки были сделаны не из камня, как можно было предположить, а из обожженной глины, так как им не требовалась прочность, потому что ложками тогда ели мягкую пищу. Представляла она собой полушар с ручкой. В дальнейшем люди начали использовать различные материалы для изготовления ложек. В древней Европе они делались в основном из дерева. В Египте ложки делали из слоновой кости, камня и дерева. Самый распространенный материал для изготовления ложки в Скандинавии и на Руси - древесина.