Виховна година з елементами тренінгового заняття на тему

«Попередження торгівлі людьми» .

 

 

Мета: підвищення рівня поінформованості учнів щодо проблеми торгівлі людьми.

 

 

Задача:

- виявити рівень поінформованості учнів щодо проблеми торгівлі людьми;

- сформувати уявлення про суть торгівлі людьми;

- з’ясувати причини торгівлі людьми;

- ознайомити учнів з різними формами торгівлі людьми;

- позбавитися небезпечних стереотипів щодо торгівлі людьми.

 

 

1. Інформаційне повідомлення «Сучасна ситуація щодо торгівлі людьми»

 

Здається досить дивним, що сьогодні, в ХХІ столітті, ми змушені говорити про торгівлю людьми не в історичному контексті, а в реальному часі. На превеликий жаль, і зараз, мільйони людей у світі перебувають у рабстві. Звичайно, «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було у прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш, люди перетворюються на «товар», який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

Світова спільнота намагається боротися з цим явищем, але не зважаючи на увагу міжнародних організацій до зазначеної проблеми, торгівля людьми останніми роками набула надзвичайного поширення.

Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища і точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми є злочином, який досить складно від слідкувати тому, що злочинці використовують безліч форм і методів; крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання, осуд або просто не мають можливості це зробити. Тому до офіційних зведень потрапляє лине один з сотень таких випадків.

Так, наприклад, за даними Держдепартаменту США, щороку в рабство потрапляють 600-800 тис. осіб. За оцінками Центру безпеки людини, цей показник значно більший і дорівнює 4 млн. Згідно з дослідженнями Міжнародної Організації Праці, близько 12,3 млн. людей у світі займаються примусовою працею, в т.ч. 2.4 мільйони – в результаті торгівлі людьми.

Торгують і жінками, і чоловіками. І дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки. Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. За даними ЮНІСЕФ, жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей. Їх вивозять в інші країни або регіони з метою всиновлення, випрошування милостині, використання у важкій нелегальній праці або для роботи у сфері секс-послуг, порнобізнесі тощо. Спектр роботи  стає все більшим. Людей експлуатують у домашньому господарстві і виробництві, торгівці переходять до вербування у сільську місцевість, поширюється внутрішня торгівля та змінюються шляхи вивезення.

Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світи після торгівлі зброєю і наркотиками.

Торгівля людьми не визнає держаних кордонів, не робить різниці між багатими і бідними державами. За даними ООН, людей продають у рабство в 127 країнах світу. В 11 держав відмічених «дуже високий» рівень активності викрадачів людей, серед них – Росія, Україна, Білорусь, Молдова і Литва.

Щороку  в Україні, Білорусії, Болгарії, Молдові, Румунії до тенет работоргівців потрапляє близько 225 тис. людей. При цьому Україна є лідером Східної Європи за кількістю постраждалих.

Україна виступає одночасно і як країна призначення (в основному, з країн СНД і Азії), і як країна походження і транзиту (до Західної Європи, Японії, США, Австралії, Ізраїлю й ін.).

 

2. Мозковий штурм «Торгівля людьми – це ….»

 

Учасникам тренінгу пропонується продовжити  речення: «Торгівля людьми –це…». Вислови групи записуються на фліп-чарті.

 

Торгівля людьми — це протизаконна торгівля людськими істотами в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці: це сучасна форма рабства.

 

3. Вправа «Причини торгівлі людьми»

 

Тренер об’єднує учасників в дві міні-групи. Кожна група отримує аркуш паперу з заголовком «Причини торгівлі людьми». Через 10 хвилин учасники презентують напрацювання груп.

Тренер може доповнити виступи учасників; серед причин, які призводять до торгівлі людьми, можуть бути наступні:

Øінформаційні:

         - погана обізнаність українських громадян щодо можливостей   працевлаштування за кордоном та їх наслідки;

- публікації багатообіцяючої реклами в пресі та «агітація»

- низька обізнаність стосовно своїх прав.

Øправові:

- відсутність належної системи захисту потерпілих;

- недостатнє покарання злочинців.

Øпричини, пов’язані з «людським фактором»:

- складні стосунки в сім’ї (відсутність або недостатність батьківської опіки над дітьми, вживання батьками алкоголю, наркотиків; очікування фінансової допомоги від одного з членів родини ….)

- слабкі професійні навички;

- зависока або занизька самооцінка;

- бажання зробити запаморочливу кар’єру;

- швидко без зайвих зусиль заробити великі гроші;

- жага до «красивого життя»;

- надмірна схильність до ризикованої поведінки;

- зайва довірливість ….

Запитання для обговорення:

- Що нового ви дізнались, виконуючи дану вправу?

- Як ви вважаєте, чи потрібна така інформація для кожного? Чому?

 

4. Інформаційне повідомлення «Форми торгівлі людьми»

 

Торгівля людьми може відбуватися у різних формах.

Серед них:

Øрабство або звичаї, подібні до рабства;

Øпідневільний стан;

Øзалучення в боргову кабалу;

Øторгівля людьми з метою сексуальної експлуатації;

Øторгівля людьми з метою використання у порнобізнесі;

Øторгівля людьми з метою трудової експлуатації (примусова праця);

Øторгівля людьми з метою використання у жебракуванні;

Øторгівля людьми з метою вилучення органів;

Øторгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;

Øторгівля людьми з метою втягнення у злочинну діяльність;

Øпроведення дослідів над людиною без її згоди;

Øпримусова вагітність;

Øусиновлення/удочеріння з метою наживи.

 

             5. Вправа «Етапи торгівлі людьми»

 

Які етапи торгівлі людьми, виходячи з визначення «торгівля людьми» ви можете назвати?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етапи торгівлі людьми

 

                           

 

ЕКСПЛУАТАЦІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кожен з цих етапів супроводжується рядом дій, котрі ставлять жертву все в більшу залежність від торгівця людьми та підтримують здійснення усього процесу.

Першим етапом торгівлі людьми є вербування, він нерозривно пов’язаний з наступним та створює сприятливі умови для їх реалізації.

У широкому значенні вербування – це схилення людини до згоди на її використання в якості виконавця певних видів робіт або надання послуг.

Цей етап може здійснюватися шляхом повного чи часткового обману майбутньої жертви, так і у насильницький спосіб.

У першому випадку людині, наприклад, обіцяють працевлаштування  у певній сфері, а потім змушують займатися іншою діяльністю, у другому – особа хоча і знає, чим вона буде займатися, однак її обманюють стосовно умов праці або країни призначення, у третьому – застосовуються засоби примусу (в т.ч. викрадення), коли людина не може виявляти свою волю.

Вербування може здійснюватися різними шляхами:

üчерез оголошення про працевлаштування або навчання за кордоном  в ЗМІ чи Інтернет;

üчерез туристичні, шлюбні, модельні агенції, фірми працевлаштування за кордоном;

üчерез листування («наречена по пошті»);

üчерез спеціалізовані сайти;

üчерез фізичних осіб-вербувальників (свах, колишніх постраждалих від торгівлі людьми, «випадкових» знайомих);

üчерез близьке оточення (друзів, знайомих, сусідів).

 

 

                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вербувальники дають брехливі обіцянки і надії, намагаються представити роботу за кордоном як єдиний спосіб заробити необхідні гроші. Свої дії найчастіше мотивують «простим людським бажанням допомогти». Вони також можуть запропонувати фінансову допомогу по оформленню проїзних документів, віз тощо. Таким чином, майбутня жертва вже підпадає під економічну залежність.

Зробивши свою роботу, вербувальники передають жертву до рук перевізників.

Переміщення людини – це зміна її перебування шляхом перевезення та іншого переміщення її як через державний кордон країни, так і в межах території країни.

Воно може бути відкритим чи таємним, примусовим чи добровільним, легальним чи нелегальним. Нерідко жертв переміщення укривають (переховують в спеціальних приміщеннях, не випускають за територію, змінюють зовнішність).

 

Наступний етап торгівлі людьми – передача людини, яка є об’єктом торгівлі, до рук покупця або його представників. Таким чином, здійснюється акт купівлі-продажу, в результаті якого жертва переходить у власність іншої людини.

 

Кінцевим етапом торгівлі людьми є експлуатація людини.

Щоб змусить людину підкоритися, торгівці використовують різні методи: вилучають документи, ставлять у боргову кабалу (жертва повинна відпрацьовувати «витрачені» на неї гроші, сплачувати за житло, їжу), обкладають великими штрафами, застосовують фізичне насилля, катують, погрожують, шантажують, обмежують свободу пересування та спілкування тощо.

 

Запитання для обговорення:

- Як ви гадаєте, з якою метою ми говорили про етапи торгівлі людьми?

- Як ми можемо використати дану інформацію?

 

6. Мозковий штурм «Хто може стати жертвою торгівлі людьми?»

 

Жертвою торгівлі людьми може стати хто завгодно, незалежно від статі, віку, соціального статусу. Навіть немовля може опинитися у рабстві. Так, наприклад, згідно статистики  наймолодшому  врятованому було 3 роки, а найстаршому – 73 роки. Постраждати від торгівлі людьми може як жінка, так і чоловік, як малозабезпечена людина, так і достатньо благополучна.

 

7. Вправа «Наслідки торгівлі людьми».

 

 Учасникам пропонується відповісти на дане питання. Відповіді тренер записує на фліп-чарті.

 

8. Вправа «Торгівля людьми: міфи та стереотипи»

 

Кожен учасник тренінгу отримує по три картки: «Згоден», «Не згоден» (або три картки зеленого, червоного, кольору відповідно). На екран виводиться по одному міфу стосовно торгівлі людьми, а учасники відповідно до свого ставлення мають підняти картку та пояснити свою позицію (за бажанням).

Відносно торгівлі людьми існує багато   стереотипних суджень. Стереотипи взагалі дуже розповсюджені в суспільстві. Вони виникають в результаті схильності людей до спрощеного мислення та виступають як умовні «ярлики», що наклеюються на людей та явища. Через те, що стереотипи дають хибне уявлення, яке не зовсім відповідає дійсності, їх часто називають міфами.

 

Деякі поширені міфи стосовно торгівлі людьми:

 

1. Зі мною такого не станеться.

Так зазвичай вважають благополучні люди, які мають вищу освіту, гарну роботу, достаток. Але факти переконують, що від ризику потрапити у ситуацію торгівлі людьми ніхто не застрахований. До того ж сучасні работоргівці стали значно винахідливішими і почали використовувати більш витончені методи вербування.

Так зазвичай кажуть студенти, до яких приходять з лекціями фахівці громадських організацій з протидії торгівлі людьми. Більшість з них не усвідомлює того, що саме молоді люди від 18 до 25 років становлять групу ризику, адже саме вони - майбутні випускники коледжів і університетів невдовзі зіткнуться з проблемою працевлаштування, чіпляючись за будь-яку можливість заробити гроші.

 

2. Торгівля людьми – це торгівля виключно лише молодими жінками, яких використовують виключно у сексуальній сфері.

Існує думка, що жертвами торгівців людьми, як правило стають дівчата та молоді жінки. Але багато прикладів свідчать про те, що у ситуацію торгівлі людьми можуть потрапити чоловіки, діти і навіть люди похилого віку. Використовувати їх можуть у різних сферах: на виробництві, у сільському господарстві й т. ін.

Чоловіки становлять приблизно 24%, від кількості осіб, що потрапляють в рабство - це досить великий показник, адже чоловіки менш схильні шукати допомоги, ніж жінки: вони вважають себе сильними і здатними захистити себе, тому пункт перший «зі мною такого не станеться» стосується їх у першу чергу .

 

3. Тільки малоосвічені, наївні люди можуть стати жертвами торгівлі людьми.

Більшість постраждалих, що звернулися по допомогу, закінчили технікуми, коледжі, інститути. Тож говорити про низький рівень освіти не можна. Крім того, чимало людей отримують пропозицію з працевлаштування від тих, кому довіряють.

 

4. Друзі та родичі не можуть бути замішаними у торгівлю людьми.

Друзі, родичі, знайомі – це ті, кому довіряють найбільше. Останнім часом сформовано нову стратегію вербування, коли людину, що працювала деякий час на експлуататора, відпускають за умови, що замість себе вона приведе двох-трьох інших «працівників». Залякані жертви повертаються додому і проводять своєрідну рекламну кампанію серед своїх друзів та далеких родичів. По статистиці, 17% постраждалих були продані в рабство своїми же друзями, партнерами чи колегами.

 

 5. Довести вину і покарати торгівців людьми неможливо.

Торгівля людьми - це кримінальний злочин, що в Україні, як і у багатьох країнах світу, карається ув'язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна. А у деяких державах, наприклад США та Канаді, - довічним ув'язненням.

За 2008 рік було порушено 322 кримінальні справи і винесено 83 вироки за статтею 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» Кримінального кодексу України.

 

Запитання для обговорення:

- Чи змінилась у когось думка після виконання цієї вправи?

- Чим шкідливе існування таких міфів та стереотипів?

 

9. Якщо Ви вирішили працювати за кордоном …

У пошуках роботи за кордоном можуть допомогти молодіжні бізнес-центри, численні інформаційні дайджести (ЗМГ, реклама), вищі навчальні заклади і звичайно ж, поради знайомих. Якщо вже знайшли роботу, тоді ...

v    Спочатку необхідно вийти зі стану ейфорії від перспектив, про які Ви мрієте. Якщо після цього Ваше рішення відносно роботи за кордоном не змінилося, треба розібратися з наступними позиціями. По-перше, звідки Ви отримали інформацію про таку роботу: чи є це джерело надійним; чи влаштовують Вас умови майбутньої роботи.

 

v    Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману у Міністерстві праці та соціальної політики України.

v    Поцікавтеся  в центрі  зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.

v    Вимагайте  оформлення спеціальної робочої візи - туристична та гостьова візи не дають права на роботу.

v    Підписаний  контракт є обов'язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін).

v    Контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською).

v    У контракті  повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи:

- термін дії контракту;

-  тривалість робочого дня;

-  вихідні дні;

- оплата  праці;

- умови проживання;

- медичне страхування;

- повне ім'я та адреса роботодавця;

- умови розірвання контракту.

Уникайте фраз типу: «та інші види робіт», «всі роботи на вимогу роботодавця».

v    Від'їжджаючи, обов'язково залиште вашій родині, друзям чи родичам якомога точніші координати вашого майбутнього місця перебування (точну адресу та реквізити організації, усі можливі контактні телефони, ваше місцезнаходження - майбутню адресу проживання, координати людини, через яку ви знайшли роботу - менеджера організації, знайомого, який порадив цю роботу). Обов'язково телефонуйте додому.

v    Після приїзду у країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України - інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.

 

Запитання для обговорення:

- Як ви гадаєте, з якою метою виконували дану вправу?

- Чи отримали ви нову для вас інформацію?

 

11. Підведення підсумків виховної години «Попередження торгівлі людьми»

 

- Що нового, важливого ви дізналися сьогодні?

- Які висновки зробили для себе?

- Як використаєте отриману інформацію для себе?