МЕТА:

- Спираючись на раніше набуті знання, визначити особливості тексту як основного поняття науки про мову.

- Формувати вміння аналізувати текст.

- Відпрацювати прийоми інтелектуальної роботи з текстом.

- Розвивати навички складання бібліографічного опису , анотації та реферата ( оглядово)

- Виховувати навички спілкування у колективі, розвивати творчу уяву, естетичне сприйняття світу.

ОБЛАДНАННЯ: Конверти із творчими завданнями для груп, навчальна презентація.

ТИП УРОКУ: Урок засвоєння та систематизації нових знань, відпрацювання навичок роботи з текстом як джерелом інформації

"ПЕРЕБІГ УРОКУ:

І .Мотивація навчання

1. Оргмомент

2. Повідомлення теми уроку

3. Виконання завдання –дослідження. Повідомлення вчителя Відомий учений-філолог Л.Щерба створив фразу, яка стала крилатою:

ГЛОКА КУЗДРА ШТЕННО БУДЛАНУЛА БОКРА ТА КИДЛЯЧИТЬ БОКРЕНЯ.

На перший погляд це повна нісенітниця, зрозуміти значення кожного слова окремо неможливо, тобто слова самі по собі не несуть лексичного змісту. А якщо уявити, що перед нами звичайне речення, побудоване за правилами синтаксису. Тоді ми зможемо зробити його синтаксичний розбір. Спробуємо . Виявляється, це можливо: є головні та другорядні члени речення, пов”язані сурядним зв’язком.

А ось інший приклад. Змоделюємо фразу зі слів, що належать до значущих частин мови:

БЕЗБАРВНІ ЗЕЛЕНІ ІДЕЇ ЗАВЗЯТО СПЛЯТЬ.

Слова мають певне лексичне значення, речення побудоване за правилами синтаксису. Але знову воно не несе змістового навантаження. У чому справа? Як розібратися з цим

п а р а до к с о м ( думка, що різко суперечить тверезому глуздові)?

Ваші пропозиції ( мозковий штурм)

- для того, щоб речення або група речень несли змістове навантаження, щоб люди розуміли один одного, необхідно обов’язково поєднувати у реченні лексичне, граматичне значення слів із відповідною синтаксичною роллю, а саме висловлювання повинно бути з в ‘ я з н и м. А для того, щоб воно стало ще й з м і с т о в н и м, потрібне не одне, а декілька речень. Разом вони складають таке лінгвістичне поняття, як т е к с т.

ІІ. Сприйняття учнями навчального матеріалу

1. Запис визначення поняття „текст” :

Текст – зв’язне висловлювання, що має певний зміст, який розгортається від речення до речення .

ТЕКСТ = тема + основна думка+зв’язність+ завершеність

ТЕКСТ = мікротеми --- тематичні речення--- тематичні слова

ТЕКСТ = ясність+ чіткість формулювання+доступність.

ІІІ.Реалізація мети уроку

1.Ми згадали все, що нам відомо про текст, тобто „ДАНЕ”, а сьогодні доповними ці відомості новими – знайдемо „НОВЕ”

Теоретичний матеріал для дослідження

„ДАНЕ” – слово або словосполучення, що забезпечує міжфразовий зв’язок у тексті.

„НОВЕ” – те, що містить додаткову інформацію у реченні.

Практичний блок

2. Пригадайте з уроків української мови відомості про жанри і стилі текстів. Попрацюємо в групах Об’єднаємося за дитячою лічилкою. «На золотому ґанку сиділи…»

1.Опис

2.Розповідь

3.Роздум

4.Розповідь+ роздум

Завдання – визначити тему , жанр, «дане» і «нове » у поданих текстах (див. додаток №1,2,3,4)

3. Вправа «Діалог з автором» - працює весь клас ( за основу взято текст, що об’єднує щойно проаналізовані уривки)

І етап:

- Дати заголовок ( порівняти з авторським) – прогнозованість думок

- Визначити основну думку(ідею) тексту

- Знайти ключове речення, що її виражає.

- Визначити мікротеми

ІІ етап:

- Поставити питання автору , необхідні для розуміння прочитаного

Наприклад, Чому учитель вважав малюків щасливими? Що означає для людини бачити ранкову зорю,комашку- сонечко соловейка? Чому назву оповідання подано у вигляді питального речення? тощо

ІІІ етап:

- Визначення поняття «контекст»

- Конте́кст (від лат. contextus — «поєднання», «зв’язок») — завершений уривок писемного або усного мовлення (тексту), загальний зміст якого дозволяє уточнити значення окремих слів та речень, що входять до його складу…

- Уточнення значення слів «п’є росу», «тепла усмішка», «весела комашка у даному контексті

- Переказ тексту «ланцюжком».

4. Робота із складання монографічного та аналітичного бібліографічного опису

Щойно ми прочитали та проаналізували оповідання Василя Сухомлинського «Які ж ви щасливі!». Даний твір був у вас роздрукований на окремих аркушах. А якщо ви схочете ще раз перечитати його, то треба звернутися до бібліотечного каталогу. А як же з ним працювати?

Давайте міркувати разом. Це оповідання може бути надруковане окремим виданням – звертайтеся до монографічного бібліографічного опису-бібліографічного опису однотомного видання або окремого тому багатотомного чи серійного видання (однієї книги)

Воно будується за схемою:

Автор

Заголовок

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок

Якщо оповідання вміщено у збірці,газеті чи журналі, то створюють аналітичний бібліографічний опис – опис частини документу(стаття, окреме оповідання тощо). Тоді схема опису буде виглядати таким чином:

Заголовок опису

Основний заголовок

Автор

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок

Розгляньте зразки бібліографічних карток і визначте тип опису. Робота у групах , визначених попередньо – скласти бібліографічний опис поданих творів (статей)

5. Визначення поняття анотація- (від лат. «зауваження») – коротка характеристика видання: рукопису, статті, книги. Вона визначає особливості та переваги даного твору, допомагає читачеві зорієнтуватися у виборі, дає відповідь на запитання «про що ця книга?»

Технологія складання анотації: під час складання анотації нам допоможуть:

- обкладинка,титульний лист,вступна стаття,зміст, примітки

- визначення ключових слів та цитат, складання плану.

УВАГА! Не забувайте, що анотація – це зв’язний текст!

Робота з анотаціями.

Поняття про реферат ( оглядово) – стислий виклад основної інформації першоджерела на основі її змістового пере опрацювання.

Схема складання реферату:

-бібліографічний опис

- текст: об’єкт дослідження, мета роботи,спосіб дослідження, результати, область застосування результатів,висновки, додаткові матеріали.

Це наше перше знайомство із таким стислим видом подання інформації. Детально ви ознайомитеся із ним у 9 класі.

ІV. Закріплення

Перегляд слайд фільму за принципом дзеркала «заднього виду» - матеріал уроку подається для узагальнення у протилежному порядку. Або метод незакінчених речень:

1. Сьогодні ми дізналися про…

2. Анотація – це…

3. Бібліографічний опис – це…

V. Домашнє завдання. Скласти анотацію 2-3 книг своєї домашньої бібліотеки