Дніпропетровщина ніколи не була літературною провінцією. Саме в нашому рідному краю визрівали таланти світового масштабу. Принаймні, згадаємо Валер’яна Підмогильного, Олеся Гончара, Павла Загребельного та багатьох інших. Відродження національної духовності було ліквідовано за часів сталінського терору, розпочатого на Україні після листа Сталіна Кагановичу 26 червня 1926 року. Масштабні цілеспрямовані репресії розпочалися 1929 року арештами в так званій справі СВУ («Спілка Визволення України»). У грудні цього року в Дніпропетровську вийшов літературний альманах «Зоряно», де містилися твори української секції літоб’єднання, зокрема Василя Чаплі, Олени Шпоти та інших. По справі проходили професор Петро Єфремов, якого вважали «организатором национализма на Днепропетровщине» (до арешту з 1925 року очолював філологічну секцію та був ученим секретарем Дніпропетровського Наукового товариства при УАН), молодий письменник Василь Чапля, просвітянка, викладачка Любов Біднова та багато інших дніпропетровців, в Одесі заарештували Аркадія Казку… Мало хто з них лишився живим.