Тема: ДІЄПРИКМЕТНИК. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО. УРОК-ПОДОРОЖ

Мета:      закріпити вивчене про дієприкметник як особливу форму дієслова,

узагальнити й систематизувати вивчене про правопис дієприкметників та розділові знаки при дієприк­метникових зворотах, удосконалювати вміння аналізувати дієприкметник як особливу форму дієслова.

Обладнання: таблиця «Дієприкметник», всюдихід, картки із завданнями для груп, ілюстрації на тему «Весна», український рушник.

ХІД УРОКУ

Організаційна частина

Парти розставляємо в два ряди по обидва боки кімнати.

 Вступне слово вчителя

Сьогодні — незвичайний урок. Урок-подорож. До нього ми вже готові. Щоб цікавіше було подорожувати, всі учні поділилися на екскурсійні групи, кожну з яких очолює капітан-екскурсовод. А тепер подумайте над назвою кожної групи (учні обирають назви: одна група зветься «Сонячний промінь», друга — «Срібні струни»).

Отже, перш ніж рушити в подорож і сісти у всюдихід «Соняшник», нам потрібно переконатися, чи здатні капітани-екскурсоводи груп вести туристів у далекий похід. Тому учасники подорожі кожної групи стави­тимуть своєму капітанові запитання.

Актуалізація опорних знань

1)Які частини мови ми вже вивчили? (Іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово)

2)Що означають вивчені частини мови? (Іменники — назви; прикметни­ки — ознаки; числівники — кількість; займенники — вказують на імена, ознаки, кількість, але не називають їх; дієслова означають дію.)

3)Подані дієслова, що стоять у неозначеній формі, поставити в тепе­рішньому часі; виділити основу інфінітива й основу теперішнього часу: казати, малювати, сидіти, ходити, читати, прикрашати.

4)Як змінюються дієслова? (У теперішньому і майбутньому часі — за осо­бами й числами, у минулому — за числами й родами (в однині)).

5)Що таке дієприкметник? (Особлива змінювана форма дієслова, яка вказує на ознаку предмета за дією.)

6)Чому дієприкметник називається особливою формою дієслова? (Поєд­нує в собі граматичні ознаки дієслова й граматичні ознаки прикметника, чи  залежать від граматичних ознак іменника, з яким сполучається).

Учитель підсумовує:

—Капітани здатні вести свої групи в похід. А зараз, увага!

Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні ми закріпимо вивчене про дієприкметник як особливу форму дієслова,

узагальнимо  вивчене про правопис дієприкметників та розділові знаки при дієприк­метникових зворотах, удосконалюватимемо вміння аналізувати дієприкметник як особливу форму дієслова.

Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: Нам надійшла телеграма з материка «Частини мови». Послухайте, що в ній написано:

«Учасники подорожі до материка «Частини мови»! Зустрічаємо й про­пускаємо в Дієприкметниковий край за умови, якщо правильно виконаєте завдання: розподілите подані слова в колонки за частинами мови. На­гадуємо, в кожній колонці має бути однакова кількість слів. До зустрічі, частини мови».

Завдання № 1 (для першої групи)

Побілити, яблуня, веселий, його, веселість, білий, потроїти, три, трійка, абиякий, сховатися, побілка, яблуневий, яскравість, троє, оце, хто-небудь, впасти, схованка, високий, він, будь-що, шостий, семи­тисячний, п'ятиярусний, шестеро, везти, висвітлити, висвітлення, йти, чотириногий, темно-чорний, півтора, абищо, одна шоста.

Завдання № 2 (для другої групи)

Газоопалення, сімнадцятий, гадати, стирання, стерти, світлуватий, п'ятірка, заступати, чийсь, синій, потемніти, синь, що, йому, сік, синіти, шестисотий, синьо-зелений, що-небудь, зіткати, тисяча, лист, листування, сорок, ніхто, п'ятий, пам'ятний, п'ятеро, якому-небудь, незручний, ласкавий, перший, жовтогарячий, такий.

(Підбивається підсумок даного етапу уроку й оголошується, що всю­дихід «Соняшник» наближається до материка «Частини мови». Рух всюдихода перепинили представники частин мови — Іменник і Дієслово. Між капітанами й представниками частин мови відбувається діалог.)

—Хто й чому зупинили нас,— запитав один із капітанів. Іменник. Щоб ви дізналися, хто ми такі, відгадайте загадку:

«Я така частина мови, що означає орган нюху, а мій сусід (показує на дієслово),— омонім — слово руху»:

Капітан: Так, орган нюху — це ніс. Слово «ніс» — іменник, а омонім, тобто слово, однакове за звучанням, а відмінне за значенням,— також слово «ніс». Оскільки слово «ніс» вказує на рух, то воно дієслово. Отже, ти — іменник, а ти — дієслово.

А чому ви тільки вдвох? Адже материк називається «Частини мови».

Іменник: Усі інші частини мови уповноважили нас як найстарших і найбільш уживаних у мові, зустріти дорогих гостей.

Учитель: Екскурсійний всюдихід їде по материку «Частини мови», він прямує по країні Дієслово. У цій країні є чудовий край — Дієприк­метниковий. Ми наближаємося до першої станції Дієприкметникового краю, яка називається «Травень». Щоб вирушити в подорож далі, нам треба виконати два завдання.

1.Розповісти про дієприкметник як особливу форму дієслова (одній групі — в науковому стилі; другій — у розмовно-художньому).

Творча робота

2.Скласти твір-мініатюру про травень, використовуючи дієприкмет­ники; дієприкметники підкреслити хвилястою лінією. Рекомендовані теми: «Зеленоокий травень », «Дивовижні барви молодої весни»,  «Весна- красна ».

Самостійна робота.

Учитель: Доки ми виконували завдання, наш всюдихід непомітно підійшов до станції «Весільник». Тут нас чекає завдання.

Прочитайте текст. Випишіть дієприкметники, визначте їх вид, час, стан, рід, число, відмінок.

По намерзлій драбинці Богдан піднявся на висячий ґанок вітряка, навпомацки знайшов клямку, обмерзлу колодочку, поторгав її, вона одразу ж, наче чекала його, відчинилась, і відчинились двері. Свіжі й задавнені пахощі борошна оповили хлопця. Він зачинив двері, зубами скинув рукавицю, кілька разів з силою вдарив рукою об плече і, на­грівши її, витер сірника. Навколо заворушилися тіні, неясно виринув старий король, на якому тримався вітряк, незамкнута скриня і велика з лучиною ринка.

У таких ринках мірошники або палили по ночах лучину або розводили вогник, щоб хоч трохи обігріти руки чи душу.

Учитель: Але це ще не все. Без виконання ще одного завдання ми не зможемо вирушити далі в похід.

За репродукцією картини скласти кожній групі екскурсантів по 3 ре­чення: одній — з дієприкметниками активного стану, другій — пасив­ного.

— Так, тепер можемо їхати далі. Попереду станція «Замок Заграда». Але тут нас затримує помилка, яка витерла всі розділові знаки в тексті, написаному на дошці, й, щоб рушити далі, треба розставити розділові знаки й підкреслити дієприкметникові звороти. Поясніть написання підкресленого слова.

Відредаговані речення мають такий вигляд:

В Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось виривається з тісних берегів, обставлених скелями, є дуже гарне місце. Чудові червоні маківки неначе цвіли, як на городі, в зеленому листі, а між ними вінками вилися переплетені з листом червоні рожі. Місток висить над Россю, прикований залізяками до скель на обох берегах Росі. Сонце стояло над самим садком і через одчинені в садок вікна заливало світом усю здорову кімнату. На кінці кожної казарми в кутку стояли здорові казани, замуровані в цегляну піч, де варили бурлакам їсти. Вже було видно гори, вкриті лісом, а між горами глибокі долини та яри. Акерман був розкинутий на горах і ніби виставив (на показ) проти сонця свої біленькі хати, закидані садками та виноградниками. Поверх стін, порослих зеленим бадиллям, стриміли високі башти. Мокрина знімала хліб з воза й клала на простелене на траві рядно.

Учитель: А тепер в замку «Заграда» на нас чекає завдання: Пояснити написання не- з дієприкметниками.

Молода (не)витрачена сила хвилею вдарила в груди. Рубінове су­зір'я осяє мої ще (не)написані рядки. Дівчині здавалося, що сили його (не)вичерпні. На лугах ще трава (не)кошена, у полях красуються жита.

Учитель. Протягом кількахвилинного нашого перебування на станції «Замок Заграда» ми повинні впоратися із таким завданням: визначити, в якій колонці сполучення з дієприкметниками, а в якій — з при­кметниками. Чому ви так вважаєте? Визначити вид дієприкметників; навпроти словосполучення написати дієслова, від яких утворилися діє­прикметники.

•                                      Визначний вклад — визначений вклад;

•                                      змінні вартові — змінені вартові;

•                                      підписний лист — підписаний лист;

•                                      непереможна армія — непереможена армія;

•                                      перекладна література — перекладена література;

Для довідок: визначати, зміняти, підписати, перемагати, перекладати.

Пояснення учнів

Учитель: Ми залишаємо замок «Заграда». Щоб нас не спиняли надалі ніякі кордони й перешкоди, виконаємо вправу. Слід перекласти текст українською мовою.

Наконец пришла долгожданная весна. Так приятно слышать щебетание птиц и журчание ручейков. Солнечные лучи стали намного теплее и ласковее. Больше не хочется сидеть дома, так и тянет в парк, усыпанный различными цветами.

Підсумок уроку

Учитель: Тепер ми прибули на кінцеву зупинку нашої подорожі «Хортиця».

Підбиваються підсумки уроку, оцінювання.

Домашнє завдання

Повторити тему «Дієприкметник», скласти твір-мініатюру на тему «Моя улюблена пора року», використовуючи дієприкметники.