Анотація

Карфут І.М. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках світової літератури

У роботі виділяється проблема застосування інтерактивних технологій  у розвитку творчих здібностей дітей. Цей матеріал можна використати у роботі з дітьми з питання розвитку творчих здібностей.

ВСТУП

«Першочергове завдання педагога полягає в тому, щоб відкрити у кожній людині творця, поставити його на шлях самостійної, творчої, інтелектуальної  праці»

В.О.Сухомлинський

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис.

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.

Кожна дитина - особистість! Ось гасло сьогодення. Велике значення має розвиток творчості. Саме люди з творчим мисленням приносять у життя щось нове. Такі люди найчастіше стають лідерами. Творчість має вирішальне значення в розвитку здібностей людини, формуванні її активної життєвої позиції.Саме тому я обрала тему «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках світової літератури». 

Головна мета розвитку особистості - повна реалізація себе, своїх здібностей і можливостей.  Людяність… Людина… Ідеальна людина…  Неймовірно важливі цінності, особливо в сучасній школі, яка перебуває на шляху модернізації. Вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні набули загально предметних компетенцій, отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів.

Завдання школи - розвинути у школярів такі якості, як ініціативність, далекоглядність, розсудливість, самостійність, прагнення до успіху.

Навчання повинне формувати у школярів здатність креативно мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися глибше занурюватися у бездонну криницю мудрості та життєвого досвіду. У цій ситуації на допомогу вчителеві мають прийти найсучасніші інновації. І якщо провідною ідеєю педагога буде виховання дитини з високими моральними якостями, то він неодмінно базуватиме роботу на безмежному аспекті творчих ідей та знахідок.

З досвіду роботи щодо створення системи розвитку творчих здібностей учня на уроках світової літератури.

Розвиток творчих здібностей учнів - це справа не одного дня, тижня чи місяця, а результат наполегливої і систематичної праці впродовж року, терміну навчання в школі, всього життя.

Я вважаю, що послідовний розвиток творчих здібностей школярів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, а особливо – літератури може бути реалізовано лише в умовах особистісно орієнтованого навчання. А отже – літературна освіта сьогодні має зайняти особливе місце у формуванні творчої особистості, її духовного світу, мови. Література – предмет, який якнайкраще дає змогу дбати про розвиток інтелектуально-творчих здібностей учнів. На такому уроці учень сам поринає у світ творчості – він знайомиться з творчістю письменника, його виражальними засобами, становиться в умови, коли треба написати письмову роботу, брати участь в інсценівці, намалювати ілюстрацію тощо. Урок не можна уявити поза творчістю, поза розвитком в учнів уяви, фантазії, асоціативності, уміння естетично оцінювати життєві, мистецькі явища.

Одним із основних завдань сучасної освіти є виховання творчої особистості – людини із сильною уявою, фантазією, зі своїм оригінальним поглядом на оточуючий світ. При сучасній великій завантаженості та за браком часу, відведеною програмою на вивчення творів світової літератури, на допомогу вчителю приходить компаративний аналіз творів, образів тощо.

Компаративний аналіз – цікавий і неординарний метод у викладанні  літератури. На мою думку, без нього на сучасному уроці не обійтись, бо він сприяє приверненню уваги учнів до національних реалій різних народів, допомагає формуванню їхніх уявлень про національне в літературі. Компаративістика підносить рейтинг вітчизняної літератури.

             На уроках компаративного аналізу потрібно обирати найефективніші прийоми. Доцільно вдаватися до проблемних ситуацій чи проблемних питань, дослідницьких робіт на уроці або самостійно в групах під час виконання домашніх завдань, творчого та коментованого читання, евристичних бесід, навчально-рольових ігор, дискусій, диспутів, семінарів.   У методичних публікаціях наголошується, що справжній компаративний аналіз можна вводити (за умови систематичності) в старших класах, коли в учнів сформувались певні знання з літературознавства і культурознавства. Але починати в 9 чи 11 класі вже пізно. Школярів треба поступово, планомірно готувати до такої роботи. Тому я пропоную залучати компаративний аналіз літературного твору (на рівні елементів) з 5 класу, з першої теми – вивчення усної народної творчості. При вивченні казок, учні помічають, що в казках різних народів досить багато подібного і в сюжетній будові, і в образній системі. Щоб з’ясувати аналогічність казок, п’ятикласники складають їх сюжетні плани. Характеризують схожих героїв, виокремлюють подібні риси. Найкраще порівняльну характеристику оформлювати у вигляді таблиці. Учні складають списки героїв, що мандрують із казки в казку.

            У шостому класі елементи компаративного аналізу можна вводити під час вивчення теми «Байка». Якщо під час аналізу байок Езопа та І. Крилова згадати твори Л. Глібова, порівняти мову, образи, зміст творів, звернути увагу на особливості їхньої побудови і поетику, учні легко помітять безліч спільних рис. Для порівняння можна побудувати схеми чи таблиці подібних рис, можливе порівняння мови байок чи складання і зіставлення планів байок. Важливо пам’ятати, що спільні риси визначаються учнями легко. Цікавіше простежити,  чим відрізняються байки, помітити відмінні риси і деталі.

            Так,   урок компаративного аналізу дає можливість показати учням риси, які об’єднують різні народи, і особливості, які свідчать про неповторність кожної нації, а також дає змогу глибше пізнати те чи інше явище життя, підкреслити типовість характерів персонажів, вічну актуальність деяких важливих для людства тем.

            Інтегровані уроки покликані поєднувати у свідомості учня інформацію різних навчальних дисциплін.

             Урок-гра стимулює інтерес учня до певної теми і активізує їхню навчальну діяльність через прагнення позмагатися, перевірити власні сили.

            У старших класах проводжу уроки-диспути, уроки-семінари, уроки-дискусії.            Різноманітні уроки-подорожі.

            Театралізовані уроки.

- Урок – інсценіровка.

- Інсценування казок, байок.

            На завершальному етапі вивчення будь - якої теми важливе місце посідає позакласна робота, яка складається із позакласного читання, проведення різних літературних конкурсів, вистав, вікторин, літературних вечорів тощо.

У своїй роботі я вважаю своїм головним завданням – вивчення особистих навчально-пізнавальних можливостей учня, визначення індивідуальної зони його найближчого розвитку та допомогу формуванню ще не сформованих здібностей. Готуючись до кожного уроку, продумую та організовую так навчальну діяльність, щоб відбувався розвиток процесів прийняття, уяви, щоб учні оволодівали всім і в них нагромаджувався індивідуальний досвіт пошукової діяльності, формувалися якості, потрібні для комбінування, конструювання, перетворення.

Я використовую методи і завдання, які викликають найбільший інтерес в учнів:

·        Проблемний метод навчання.

-         Сенс методу полягає у творенні та розв’язанні проблемної ситуації. Не подавати готові істини, а спонукати учнів постійно розв’язувати проблеми.

Подібні форми роботи з літературним твором намагаюсь застосовувати уже у 5 класі.

·        Завдання для розвитку творчої уяви зв’язку з прочитаним:

  - вигадування нового закінчення оповідання або його продовження. 

 - складання загадок до прочитаного;

 - малювання словесних картин, портретів;

 - складання графічної схеми до теми;

 - реклама книги;

 - складання монологу від імені героя.

Завдання пошуково-дослідницького випереджального характеру розвивають критично-оцінювальне ставлення до проблеми, порушеної у творі, формують уявлення про літературу як вид мистецтва, а також сприяють вихованню самостійності, свідомого ставлення до життя. Серед пошуково-дослідницьких завдань випереджального характеру є біографічні, літературознавчі, історико-краєзнавчі:

- підготувати історичну довідку про економічний і культурний розвиток країни. - підготувати нарис життя і творчості письменника;

 - дібрати цитати з твору до образу;

 - дібрати різні твори про одного героя.

·        Завдання літературознавчого характеру.

 Особливо розвивають творче мислення школярів різноманітні види самостійної роботи літературознавчого характеру. У старших класах це можуть бути рецензії, анотації, реферати, відгуки. У ході аналізу поетичного твору даю такі творчі завдання:

-         Знайти антитезу. Чи допомагає вона розкрити внутрішній стан героя?

-         Визначити провідні символи та засоби передачі душевного стану героя через відповідні пейзажні картини

·        Ігри як засіб творчого розвитку учнів. Велике значення для творчого,

пізнавального розвитку дітей мають ігрові моменти на уроках. Вони зацікавлюють їх, дають змогу продемонструвати свої вміння. На уроках я використовую такі ігри:

-         кросворди;

-         літературні вікторини;

-         «Про кого йдеться?», «З яких оповідань взяті ці слова?», «відгадай героя»;

-          літературно-лицарські турніри;

-         Інтелектуальні ігри на підсумкових уроках («Брейн-ринг», «Щасливий випадок», «Останній герой»)

Дуже важливо постійно поповнювати арсенал методів, намагатися урізноманітнювати їх використання на окремих етапах. З досвіду відомо, що ефективність навчання знижується, якщо на кожному наступному уроці використовувати одні й ті самі методи роботи. Тому я намагаюсь суб’єктивно оцінювати свої методичні здібності і можливості та відповідно визначати у кожному конкретному разі, якому з методів навчання треба надавати перевагу.

         Відрадно, що це дає певні результати. Адже під впливом усіх цих умов в учнів поступово формується пізнавальний інтерес, у якому переплітаються інтелектуальні, вольові та емоційні компоненти. Заохочую дітей до самостійної творчості. Вони пишуть власні вірші, прозові твори. В 5-6 класах намагаються спочатку писати на задану тему, наслідувати стиль певних творів, письменників: складають свою казку, міф, байку, а з часом у них виробляється власний стиль, своє розуміння мистецтва.

ВИСНОВКИ

Динамізм, притаманний сучасному розвиткові цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технології в усьому світі - все це зумовлює необхідність перетворення освітньої системи.

Національна державна програма "Освіта" (Україна XXI століття) передбачає відродження національної освіти, спрямування її на формування творчої особистості, забезпечення пріоритетного розвитку людини, надання можливостей кожному громадянину України постійно вдосконалювати свою освіту, підвищувати професійний рівень.В реалізації цих завдань головне місце відводиться школі.В умовах радикальних реформ освіти на перший план виступає формування не тільки традиційних знань, умінь і навичок, але і розвиток мислення, творчих здібностей, дослідницьких навичок.    Позаурочна та самостійна робота має значні можливості для організації творчої діяльності учнів, яка сприяє розвитку їх творчих здібностей. На цих заняттях можна здійснювати постановку та розв'язання будь-якого типу творчих  робіт та виконувати інші роботи творчого характеру. Види занять, які існують у позаурочній та самостійній роботі, більшою мірою можуть задовольнити запити учнів як щодо вибору об'єктів творчості, так і щодо вибору форми роботи (індивідуальної чи групової). Зрозуміло, що всі навички, які сформуються в учня під час самостійної роботи, знання, які він здобуде, творчі здібності, які він розвине, допоможуть йому під час навчання у школі й у ВУЗі.

            Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця копітка, об’ємна, тож  розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно. Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.