Народознавчий захід   «Український віночок»  у  5 класі

                                   ( у рамках предметного тижня 10.03.2015)

Мета: пробуджувати пізнавальний інтерес до історії України, її культури, традицій, обрядів;  збагатити знання учнів про обереги українців;  розвивати уяву, мовлення, творчі здібності дітей;  виховувати в школярів повагу до народних символів України, бажання берегти національну культуру..

Обладнання:  квіти штучні, фотоілюстрації квітів – презентація, аудіо файли  з піснями: О.Гавриш «Квітка – чарівниця»,  А.Філіпенко «Зацвіла в долині», М.Ведмедері «Віночок».

                                                                                   Епіграф: Хто вміє віночок вити,

                                                                                                    Той вміє життя любити!

                                                  Хід заходу:

Учитель: Народи світу різняться між собою мовою, одягом, звичаями, традиціями. Українці мають свої національні святині, що споконвіку шанують і бережуть. Відгадайте загадку: Носять його не просто для краси, Він оберіг, «знахар душі».

Він елемент національного українського одягу.     (український віночок)

-         Що таке вінок?  Давайте знайдемо визначення у словнику.

Вінок – це квіти, листя, гілки, сплетені в коло, яким прикрашають голову.

Український вінок – не просто краса, а оберіг, знахар душі, бо в ньому є така сила, що болі знімає, волосся береже. Це символ добра, надії, обов’язків атрибут майже всіх свят.

Віночки є вікові. І починають носити їх дівчатка з трирічного віку. У віночки вплітають барвінок і незабудку, що покращують зір, ромашки – заспокоюють серце, чорнобривці – від головного болю.  У 4 і 5 років доплітали безсмертник, цвіт яблуні.

Для шестирічної дівчинки вплітали волошки.

А в семирічному віці плели вінок із семи квіток. У центрі вінка було гроно калини, цвіт яблуні і барвінок, які перепліталися з вусиками хмелю. Всього брали для українського віночка 12 живих квіток, кожна – лікар, оберіг.

-         Спробуємо і ми сплести вінок із квітів. Бо хто вміє віночок вити, той вміє життя любити.

На слайді слова:Сплетемо вінок український сьогодні

Із мальв, чорнобривців, калини.

З барвінку та жита, яз м’яти, нагідок,

З жоржин, чебрецю та вербини.

 

Пісня   О.Гавриш «Квітка – чарівниця»

 

1 учениця: Чорнобривець – однорічна декоративна рослина з духмяними квітками жовтого яскравого кольору, яку дуже люблять висівати в Україні.                        Легенда про чорнобривця: Легенда говорить так: у давнину укр.. майстри чоботарі шили надзвичайно гарні жіночі чобітки, які мали яскраво – червоні  халяви та чорні голівки. Називалися такі чобітки «чорнобривцями». Отож, подібність цього взуття до суцвіття згаданої квітки і обумовило її назву. Вважалося, що чорнобривці у віночку запобігають головному болю.

Чорнобривий чорнобривець чепурився,

Дощовою краплею умився,

Втерся теплим вітром-рушником

Та й накрився парасолькою –листком.

 

2 учениця:  Незабудка – красиво квітуча рослина з розгалуженим стеблом і голубуватими квітками.

Легенда про незабудку: Коли Господь створив світ і дав імена усім творінням, то випадково забув назвати одну маленьку квіточку, яка росла на березі струмка. Тоді обійдена квітка підійшла до трону Всевишнього і попросила і  її  не забути, дати імя. На це Господь відповів:»Тебе я не забуду, не забудь і ти  мене. Імя твоє віднині – незабудка».

Незабудки вплітають до віночка для покращення зору.

Незабудки голубенькі,

Дуже ніжні і малі,

На лужку при самій річці

Між травою розцвіли.

І такі вони несмілі,

Налякав їх хтось, мабуть.

Що усім шепочуть тихо?

-Любий друже! Не забудь!

 

3 учениця: Троянда – багаторічна кущова рослина з великими запашними квітами різного кольору із колючками на стеблах, а також – квітка цієї рослини.

Легенда про квітку: Коли з морської піни біля берегів  Кіпру виникла прекрасна богиня Афродіта, Земля дуже розсердилася і вирішила створити щось не менш прекрасне. І створила троянду.

Троянда – символ молодості й краси.

Цвітуть троянди в літній час…

Хоч гілочки й колючі,

Та квіти гарні, як атлас,

Пахучі – препахучі!

 

Дівчата виконують танок  з віночками  у руках.

 

4 учениця:  Яблуня – фруктове дерево, садове й лісове, з кулястими плодами.

Легенда про яблуню:  Ще давні міфи і легенди згадують про яблуню. Батьківщиною культурної яблуні  вважають Давню Грецію. У греків і римлян цей плід присвячували богині краси, його вважали символом любові. А давні німці думали, що яблуня користується покровительством всіх богів, тому саджали біля свого житла. Вони вірили, що яблуня буде їх захищати і грізні блискавки не чіпатимуть домівок.

У віночку цвіт яблуні – символ материнської любові.

Яблуня у цвіті: кожна пелюстина

Радісно відкрилася весні.

Мамина білесенька хустина

Світиться у рідному вікні.

Пам'ять, як і вічність, невситима,

То радіє стиха, то болить.

Сад цвіте, і кожна пелюстинка

Маму уподібнює на мить.

 

5 учень:  Барвінок – вічнозелена трав´яниста рослина з тонким стеблом, темно –зеленим листям овальної форми і невеликими квітками синього кольору. Цвіте ранньою весною.

Барвінок – цілюща рослина. Люди  вважали, що ця квітка оберігала від всякої нечисті.

У перекладі слово барвінок означає «перемагати».

Барвінок – символ життя.

А я – хлопчик - Барвінок

Між квіток – українок.

Буду листом хрещатим

Рідну землю квітчати.

Я означаю перемогу,

Символ надій і сподівань.

А Україну барвінкову

Зовуть ще Барвінковий край.

 

6 учениця: Калина – кущова рослина з білими невеликими квіточками та гіркими чи кисло – солодкими ягодами, зібраними в кетяги, а також – ягоди цієї рослини. 

Калина – символ краси та дівочої вроди.

Червона калина хай піснею лине

Туди, де криниця, і тиха стежина,

І казка, і приказка, і колискова,

Бабусина скриня і мамина мова,

Колядка, щедрівка, розшита сорочка

І врода дівоча в барвистім віночку.

 

Діти виконують пісню  А.Філіпенка  «Зацвіла в долині» на слова Т.Шевченка.

 

7 учениця: Волошка – трав´яниста польова рослина з синіми квітками на високому стеблі, яка росте переважно серед озимих культур.

Легенда про волошку:  Волошки в житі – це краплини неба блакитного серед хлібів.

Здавна люблять  в народі цю рослину,  хоч і завдає вона клопоту хліборобам.

Легенда розповідає, що ображені волошки поскаржилися на землеробів богині жнив Церері. Мовляв,  немає життя через постійне переслідування. Пожаліла  Церера ці польові квіти і сказала: « Красуйтеся в оточенні трудівника- жита, і раз на рік люди шануватимуть вас, прикрашаючи свої голови вінками з волошок».

Волошка – здавна улюблениця дівчат. Сині квіточки як символи людської відданості вплітали у віночки.

 

Волошка з поля,

Дощами умита,

Зросла на роздоллі

В обіймах жита.

А може, це наш

Оберіг гордовитий

У полі зроста,

Заколисаний житом.

 

8 учениця: Хміль – найвищі трав´яниста рослина в Україні з витким довгим стеблом з колючками, яке звивається на опору за годинниковою стрілкою. Зустрічається в лісі, його також вирощують на полях для потреб харчової промисловості.

Повідомлення про хміль:  Хміль – улюблена рослина у нашому народі. Вона – символ гнучкості й розуму.

Існував звичай: парубок освідчувався дівчині в коханні там, де росте хміль. У пору цвітіння хмелю найчастіше й одружувалися молодята.

Загадки про хміль:  «Що росте вище лісу?» «Без рук, без ніг, без черева – залізе на дерево».

На полотні співали солов ´ї

І красувались кетяги калини.

Зелений хміль в’юнився по гіллі,

Зоріли в колосках волошки сині.

 

9 учениця: Ромашка – трав´яниста рослина з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями – кошиками, що складаються з білих пелюсток і жовтої серединки.

Лікарська ромашка - найпоширеніший вид цієї рослини, квіткові кошики її мають лікувальні властивості і використовуються в медицині.

Легенда про ромашку:  За легендою, ромашки – це не просто квіти, це маленькі парасольки степових гномів. Почнеться дощ – гномик зриває «парасольку» - ромашку та йде степом, тримаючи її над головою. Дзвінко падають краплі на квітку, збігають цівками з її ніжних тремтливих пелюсток, а гном залишається сухим і веселим навіть під найсильнішим дощем.

Ромашка – символ доброти та ніжності.

Золотенька серединка,

І біленькі пелюстки –

Ми ромашки. Всі нас знають

І плетуть із нас вінки.

І як хочеться нарвати –

Швидше в поле, на лужок.

Вони рідко зацвітають

Так, непрохані , в садок.

 

10 учениця:  Мальва – декоративна рослина з високим стеблом і великими різнокольоровими квітками навколо стебла.

Чисто помилися мальви в росі.

Личенька круглі, рожеві усі.

Нижче під ними маленькі вогні.

Дуже вони до вподоби мені.

 

11 учениця:  Безсмертник – народна назва рослини із сухими квітками. Інша назва – безсмертка, сухоцвіт.

Легенда про безсмертник:  Був час, коли на Землі між квітками точилися незгоди. Засперечалися вони між собою про те, хто найбільше потрібна людям. Почалася справжня війна. Тоді зібралися квіти й пішли радитися до цариці Флори. Кожна квітка доводила свою правоту. Лише одна мовчала.

-А ти чому мовчиш? – запитала Флора.

- Мені неприємно  слухати отаку хвальбу – мовила та. – Оскільки ми живемо на Землі, то нам усім  мусить бути місце на ній. Одне лиш мене засмучує, що ми даруємо людям свою красу упродовж короткого часу.

- Як твоє ім´я? – запитала Флора.

- Немає в мене імені.

- Буде тобі ім´я, - сказала цариця Флора. – Віднині й довіку бути тобі Безсмертником.

Безсмертник – символ покровительства, здоров´я та невмирущості.

А  в безсмертників золотих

Квіточки сухенькі.

І не в’януть без води,

Завжди як свіженькі.

Люблять сонце і пісок,

Діти це вже знають.

І як треба, на вінок

Враз їх відшукають.

 

Учитель: А між тим віночок несе в собі всю силу і вроду сонечка. А його кольорві стрічки – промінчики сонця. Всього їх повинно бути у віночку 13. Утім, треба не лише уміти в'язати стрічки, а й знати, що вони означають.

 

Дівчата по черзі в’яжуть стрічки і розповідають про їх значення.

 

-         Першою – посередині – в’яжуть світло –коричневу стрічку. Символ землі – годувальниці.

-         Пообіч – жовті стрічки як символ сонця.

-         За ними йдуть і з різних боків світло –зелена і темно –зелена – жива природа, краса і молодість.

-         Потім беруть сині – символ неба і води, що дають силу і здоров´я.

-         Даної в’яжуть оранжеву – символ хліба, фіолетову – символ мудрості людини.

-         А потім малинову стрічку – символ щедрості, щирості, рожеву -  символ достатку.

-         По краях в’яжуть білі стрічки, кінці яких були вишиті сріблом і золотом. Вони означають чистоту душі. На лівому кінці вишивали сонце, на правому -  місяць.

-          

Учитель:  Подивіться, який чудовий віночок вийшов у нас!

 

На слайді  слові вірша:

Це ми, Україно, зібрали всіх діток.

На нашому святі сплели ми вінок.

Стрічок ми зібрали, і квіти зростили.

І квітку до квітки, і стрічку до стрічки –

Віночок сплели ми тобі невеличкий.

Тепер починайте скоріш виростати:

Вінок Україні великий сплітати.

Квітка, наче луки. Стрічки, на ріки, -

Вінок Україні потрібен великий!

 

Звучить пісня  М.Ведмедері «Віночок».

 

Учитель: Любі друзі! Ось і добігло кінця наш народознавчий захід.  Ви дізналися, як глибоко в давнину сягають українські традиції. У них наше коріння, краса, мудрість. Пам´ятайте та бережіть народні символи. Будьте гарними, добрими і щасливими.