А. Костецький «Імена», «Не хочу».

Мета: зацікавити дітей словами-назвами, їх етимологією; розвивати творчі здібності учнів, уміння передавати емоційно-оцінну характерис­тику зображеного в поетичному творі та власні почуття, що виникли під впливом поетичних емоцій; збагачувати образне мислення; виховувати гуманні почуття, екологічну свідомість.

Обладнання: виставка книг поета, його портрет.                                       

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Вправи з техніки мовлення та читання

1. Учні читають вірш на.картках.

Як гарно тут красою милуватись,

Вітання кожній квітці посилать

А квіти нам голівки нахиляють —

Не тільки чарують, але й навчають.

2. Читання анаграм.        Оволкаш ротндая акм афілак  цисарн

III. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку

Квіти, дерева — яка це краса!

Краса, яку потрібно плекати, берегти.                               

Дуби ростуть поволі, неквапливо,

Хто садить дуба, той, можливо,

І не побачить його вищим, аніж сам.                                

Це — дар майбутнім, скажемо, літам,

Привіт іще незнаним поколінням

— Той, хто виростив хоча б одне своє дерево, хто почув, як зашелестіло його молоде листя, той пізнав справжню радість!

І дійсно, мабуть, немає у світі більшої радості, ніж любити природу, людей, приносити користь. Саме цьому присвячені твори Анатолія Костецького, з якими ми сьогодні ознайомимось!

IV. Опрацювання статті «Анатолій Костецький)»

Самостійне читання. Відповіді на питання.

— У якій сім'ї і де народився Анатолій Костецький?    Хто є головними героями віршів?                                                           

— Які найтонші почуття викликають у нас вірші поета?

— Сьогодні ми маємо можливість перевірити це на уроці, працюючи  над віршами А. Костецького.

V. Підготовка до сприймання нового матеріалу

— Як приємно й радісно бачити красу рідної землі, красу природи!

Око милують прекрасні поля й лани, сади й ліси, ставочки, озерця — усе це миле й любе серцю. Який чарівник створив таке диво і все назвав так красиво? Вдивляючись у цю красу, чи у вас не виникало бажання щось змінити або по-іншому назвати якісь предмети? 

А от герой вірша А. Костецького змінив деякі назви. Ось послухайте.

VI. Робота над віршем «Імена»

1.  Виразне читання вірша вчителем.    Яке бажання було у хлопчика?

2.  Словникова робота.

3.  Самостійне читання.

— Чому хлопчик із жалем промовив останні свої слова?

— Що б ви могли йому порадити, у чому навіть і запевнити?

4.  Виразне читання вірша.

— Любі діти, а у вас не було бажання по-своєму назвати якийсь предмет? Адже кожен предмет ми бачимо по-різному; по-різному його сприймаємо. Давайте, доберемо нові імена до слів: мама, котик, дідусь, берізка.

— Молодці! Скільки ніжності, ласки я почула у ваших словах! І я впевнена, що в дітей, які говорять щиро, лагідно, з почуттям любові та ніжності, добре серце.

VII. Опрацювання вірша А. Костецького «Не хочу»

1.  Робота над заголовком.                            

— Уважно прочитайте заголовок. Як ви гадаєте, про що йтиметься у цьому вірші: про якісь примхи чи про приємне та повчальне?

У цьому ми переконаємось, коли прочитаємо цей вірш.

2.  Читання вірша (мовчки).    Чи підтвердив цей вірш ваші думки?

3.  Аналіз змісту прочитаного.

Чому дівчинка не хотіла ловити метелика, не зірвала квітку? У чому вона бачила страшенний гріх ?

4.  Виразне читання вірша.

VIII. Підсумок уроку   Чи сподобався вам сьогоднішній урок?   Що найбільше вас зацікавило?

Які почуття у вас викликали прочитані твори?

IX. Домашнє завдання с. 47- 49   Виразно читати вірші.