Тема: Моя сім’я

Мета: збагачувати уявлення дітей про сім’ю, розвивати позитивне ставлення до рідної домівки, виховувати почуття гордості за свою сім’ю.

Обладнання: родинне дерево, олівці, запис пісні «Родина» у виконанні Н.Яремчука

ХІД ЗАНЯТТЯ

І, Підготовча частина

Привітання

Вправа «Струм»

Діти стають у коло, беруться за руки і посмішкою вітають «сусідів» праворуч і ліворуч, передаючи «струм», потискаючи один одному руки.

Групове заняття

Гра «Гусінь»

- Діти, зараз ми  з вами будемо однією великою гусінню і будемо всі разом пересуватися по кімнаті. Шикуйтеся в ланцюжок, руки покладіть на плечі того, хто стоїть попереду. Таким чином, у єдиному ланцюзі ми повинні пройти маршрут.

Обмін інформацією

Читання  дітьми вірша Н. Чемериса «Що таке сім’я».

Що таке сім’я

Розкажу вам, друзі, я,

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаєм

І пісні про це співаєм.

                        Люба матінка моя, -

                        Як пишаюсь нею я!

                        В неї руки золотії,

                        Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий –

Він господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабця у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташечки голублять.

                          Є у мене ще й брати –

                          Кращих в світі не знайти.

                         Ось і вийшло: всіх сім «я»,

                          Знайте, це і є сім’я.

                                                                Н. Чемерис

ІІ. Робота над темою заняття

1.     Повідомлення теми і мети заняття

Звучить пісня «Родина» у виконанні Н.Яремчука

-         Кого уявляли, слухаючи пісню?

-         Сьогодні ми з вами будемо говорити про сім’ю.

2.     Гра «Мікрофон»

-         Назви своє прізвище, ім’я, домашню адресу, склад сім’ї.

-         Як звати маму, тата, братика чи сестричку?

-         Як звертаєшся до своїх рідних?

-         Про що любите розмовляти?

 3. Слухання оповідання «Дівчинка і ромашка»

Дівчинка і Ромашка

          Ясним сонячним ранком маленька дівчинка вийшла пограти на зеленій галявинці. Раптом чує: хтось плаче. Прислухалася дівчинка і зрозуміла: плач доноситься з-під каменя, що лежить на краю галявини. Камінь невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує:

-         Хто там плаче під каменем?

-         Це я, Ромашка, - почувся слабкий голосок. – Звільни мене, дівчинко, тисне на мене камінь…

Відкинула дівчинка камінь і побачила ніжну, бліду стеблинку Ромашки.

-         Спасибі тобі, дівчинко, - сказала Ромашка, розправивши плечі і зітхнувши на повні груди. – Ти звільнила мене від кам’яного полону.

-         Як же ти потрапила під камінь? – запитала дівчинка.

-         Обдурив мене Камінь, - відповіла Ромашка. – Була я маленькою ромашковою насіниною. Восени шукала теплий куточок.

Дав мені притулок Камінь, обіцяв оберігати від холоду і жари. А коли захотілося мені побачити Сонечко, він ледве не задавив мене. Я хочу бути твоєю, дівчинко.

Дівчинка приходила до Ромашки, і вони разом зустрічали Сонце.

-         Як добре бути твоєю, дівчинко! – часто говорила Ромашка.

-         А якби ти виросла в лісі чи скраю дороги? Якби ти була нічиєю? – запитала дівчинка.

-         Я б померла від горя, - тихо сказала Ромашка. – Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Ось та Вогненна Маківка – вона дружить із Сонечком. Сонечко шепоче їй: «Ти моя, Вогненна Маківко». Я чую цей шепіт, коли сходить Сонце, і Маківка розкриває свої пелюстки. А ось та Волошка – подружка Весняного Вітру. Він першим щоранку прилітає до Волошки, будить її і шепоче: «Прокинься!» Квітка не могла б жити, якби вона була нічиєю.

                                                                                   В. Сухомлинський

- Хто з членів родини піклується про тебе найбільше?

- А про кого піклуєшся ти?

4. Фізкульхвилинка

Дружно вправними руками

Допоможемо ми мамі.

Посуд гарно перемиєм,

Витрем насухо, складем,

І при цьому не поб’єм.

Пил зітремо й підметемо –

Скрізь порядок наведемо. 

5. Гра-жарт «Я»

- Я запитуватиму, а ви, якщо це робите, відповідаєте «Я»

- Хто з вас любить працювати?

- В'язати, шити, вишивати?

- Хто свій одяг береже?

- Під ліжка його кладе?

- Хто вазони поливає?

- Завжди мамі помагає?

- Хто пилюку витирає?

- А хто сміття розкидає?

- Хто лінується вставати?

- Хто спішить допомагати?

- Тепер бачимо усі:

Хто працює, а хто – ні!

6. Вивчення вірша

(Вивчити вірш за допомогою піктограм)

З роду в рід життя кладе мости,

Без коріння саду не цвісти,

Без вітрила човен не пливе,

Без коріння гине все живе.

7.Пальчикова гімнастика

Моя сім’я

Це дідусь,

А це бабуся,

Це татусь,

А це матуся,

А малюк, звичайно, я –

Ось і вся моя сім’я. 

(По черзі загинати пальчики до долоньки, а зі словами «Ось і вся моя сім’я» другою рукою охоплювати весь кулачок.

8. «Родинне дерево»

- Перед кожним з вас лежить «Родинне дерево». У кружечках замалюйте портрети своїх рідних – мами, тата, сестрички, братика, дідусів, бабусь.

Вдома ви можете доповнити це дерево портретами прабабусь, прадідусів. У цьому вам допоможуть ваші батьки.

ІІІ. Підсумок заняття

-         Що вам сьогодні найбільше запам’яталось?

-         Яким було наше заняття?

-         Якими ви були на занятті? Поаплодуйте собі за роботу.