ВСТУП                                                   

             «Немає абстрактного учня... мистецтво і майстерність        навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці»

                                                                                            В. Сухомлинський

        Сучасний період розвитку суспільства, онов­лення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. В умовах ринкової економі­ки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація.

        Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загально­людських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

        Формування осо­бистості і її становлення відбувається у процесі на­вчання, коли дотримуються певних умов:

— створення позитивного настрою для навчання;

— відчуття рівного серед рівних;

—забезпечення позитивної атмосфери в колек­тиві для досягнення спільних цілей;

— усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

— можливість вільно висловити свою думку і вис­лухати свого товариша;

— вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

        У Концепції загальної середньої  освіти підкреслюється, що освіта  XXI століття — це освіта для людини.  Гуманістичні  цінності освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану.  Тому актуальним є навчання і виховання особистості, що базується на  засадах індивідуалізації, створення  умов для саморозвитку та самонавчання, осмисленого визначення своїх  можливостей і життєвої мети. Дуже важливо відчути індивідуальність дитини, вишукати ті методичні форми, що сприятимуть збагаченню й розвитку творчого потенціалу, розкриттю її здібностей, бажанню й умінню вчитися, творити, відчувати радість пізнання.

        Провідна роль в організації на­вчально-виховного процесу завж­ди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво про­цесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.

        Принципово важ­ливі положення  концепцій визна­чають право школи й учителя на суверенність, автономність у виборі форм і методів навчання і вихован­ня учнів, забезпечення максималь­ного врахування й розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів, талантів, реалізацію демократичних прав дітей.              

         Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід зміни­ти саму ідеологію навчання й вихо­вання. Головне — навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

Одним зі шляхів удосконален­ня змісту, форм, методів і засобів навчання молодших школярів є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційнихтехнологій, які зумовлюють формування пізна­вальних інтересів, глибше сприй­няття й розуміння теоретичного матеріалу.Традиційні методи навчання замі­нюються інноваційними, що перед­бачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелек­туальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

Перед освітою завжди були питання: «Чого навчити?» і «Як навчити?» Нові  соціальні запити, зміни у сфері науки і виробництва вимагають від сучасної освіти пошуку нових шляхів та засобів, які допоможуть забезпечити повноцінний  розвиток здібностей, потреб і інтересів  учнів у всіх сферах їхньої діяльності.

        Зміни в освітній політиці відбуваються на основі затвердженого постановою Кабінету Міністрів Державного стандарту 4-х річної початкової школи і мають на меті формувати людину, яка хоче і вміє самостійно вчитися; яка вміє сприймати інформацію, працювати з нею, сортувати її, осмислювати, творити.

        Тому постає проблема пошуку ефективних методів навчання молодших школярів,  пошуку таких форм про­ведення уроку, які захопили б, при­несли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність учнів  на уроках.                                               Ян Коменський вважав інтерес  основою навчання, адже оригі­нальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.  

        Найбільш ефективними, на мій погляд, на сьогодні є інтерактивні методи навчання, які допомагають учням оволодіти певними навичками: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Чому пріорітет надається саме інтеракціям?

        По-перше, інтерактивне навчання - це навчан­ня, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогіч­них технологій на основі ефективності управління й організації навчально­го процесу.

По-друге, призначення інтерактивного навчання полягає у тому, щоб,  передати знання,  усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення.

        По-третє, інтерактивне навчання - це специфічна форма організації навчальної діяльності, мета якої — забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень  відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання,  недопущення домінування однієї думки над іншою. [7]

Впродовж останніх років я працюю над проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках природознавства для активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра».   На мій погляд,  дана проблема досить актуальна зараз. Адже  інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння учнями навчального  матеріалу, допомагає вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою.  І нагоро­дою для мене, як для вчителя, є невтомна дитяча цікавість, яка поступово переростає  у допитливість, творче пізнання та самостійність, бажання досягти успіху, схильність до активного пошуку.

          Підвищуючи свій професіоналізм, намагаюся орієнтуватися в широкому спектрі сучасних інноваційних проектів, ідей, напрямків, використовувати найефективніші освітні технології, впроваджувати новітні педагогічні технології, які гарантують реалізацію творчих здібностей, зв’язного мовлення, розвивають логічне мислення учнів та пізнавальні інтереси школярів. Мій досвід базується на науково-методичному фундаменті, містить передові педагогічні ідеї, власні знахідки й напрацювання.

Актуальність досвіду:

·     Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти.

·     Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини.

·  Сприяє позитивній мотивації  учнів до пізнавальної діяльності.

·     Забезпечує особистісно-орієнтовну модель навчання.

·     Робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку в початковій школі.

·     Створює атмосферу співробітництва, взаємодію вчителя і учнів.

Мета роботи: розкрити сутність та особливості використання інтерактивних технологій навчання у початковій школі, сучасні підходи до організації навчання.

Завдання:

·     ознайомитися зі структурою та методикою інтерактивного уроку;

·     довести необхідність використання інтерактивних уроків, як уроків особливого типу;

·     навести приклади з досвіду роботи з цієї теми;

·     запропонувати  фрагменти уроків природознавства з інтеракціями , завдання, інтерактивні вправи, ігри, прийоми  для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках;

·     розглянути окремі  питання  розвитку творчого мислення  учнів, активізації пізнавальної діяльності на уроках в початкових класах; 

·     показати особливості моделювання уроку, який дає  імпульс для розвитку  гармонійно-розвиненої особистості